Автор Коваль Софія Ковальчук Олена
Відлуння далеких пострілів,
Вітри гудуть в пустельних полях.
Лише тиша, де колись було тепер,
Спогади болять м’яких вітрах.
Тесленко Іван
Сльози на обличчі, як дощ,
Заплакане небо свідком йде.
Відвага кричить у мовчанні,
Серце стукає, та жити не вміє.
Черниш Олександр
Кожна крапля — мов куля,
За мріями моїми гониться,
Але в серці не зможе знищити
Ту любов, що у війні трималася.
Ковтун Марія
Споглядаю, як палає земля,
Шум вітру говорить про кінець.
Та пам’ять ще живе в моїх грудях,
Про втрачені дні та радощі, як сон.
Петров Микола
Там, де зорі тиняються в темряві,
Слухаю серце, його стук.
Думки про тебе у кожному сні,
Війна — це біль, війна — це жах.
Дорошенко Анна
Вітер несе відголоси війни,
Усередині — туга за тими,
Хто не повернеться з бійні,
Хто залишився в історії тіні.
Степаненко Руслан
На полі битви чорні квіти,
Кров червона, як весняний радіст.
Пам’ять про рідних — незнищимі сниті,
Серце моє б’ється, як на протист.
Бондаренко Світлана
Залізні шрами на душі,
Коли світло гасне у вікнах.
Війна закарбувала в словах,
Розпач, що до сліз веде й струнами тривоги.
Литвиненко Олег
Темрява, що обгортає ніч,
У серці — гіркота й спогади.
Коли ж зійде світло, мій день?
Війна — це стіна, де стримуюсь я.
Полтавська Юлія
Сльози на траві — свідки сліз,
Моя країна, моя сестра.
Скільки ще будемо в боротьбі?
Сонце знову зійде, як і завжди.
Гончаренко Тимур
Кожен постріл — відлуння життя,
Душі зникають у просторах темряви.
Проте світло не вгасне в сльозах,
Доки пам’ять жива — ми вільні.
Ткаченко Оксана
Я біжу, і серце в грудях калатає,
Сльози течуть, як ріки в просторі.
Війна з нами, проте в мріях —
На нашій землі майбутнє розквітне.
Федоренко Василь
Задумливі ночі, під тихий стук,
Наша надія — на мир і спокій.
Біль душі в кожному рядку,
Слухаю шепіт з небес, вільний, немічний.
Кличко Анастасія
Діти малюють світанок —
Сліз немає, тільки надія.
На руїнах закритих забуток
Знову стане життя, мов річка в радісу.
Шевченко Богдан
Я стою, неначе камінь,
У серці — горе, в очах — вода.
Війна забрала мій спокій,
Але не зможе вкрасти любові сліда.
Нечай Катерина
Підіймаються хмари до неба,
Зливи сліз і бійки в стінах.
Проте знову навесні розквітне,
Де була руїна, там буде дім.
Грищенко Павло
Сміх та радість десь загубились,
Війна залишила тільки тінь.
Але в серці моєму лунає,
Надія на те, що буде весна.
Савчук Людмила
Кожна жертва — один крок до волі,
Серце знову вмирає, та живе.
Сльози текут, але в них — не горе,
На вітрі надія все ще дихає.
Олійник Максим
Поля, що буйно квітнуть, ховають,
Війни шрами, що не видні.
Але серце чує, пам’ятає,
Боротьба продовжується у мені.
Кравчук Валентина
Тиша вражає, коли гуде ліс,
Спогади з минулого приходять у сни.
Але життя триває, бевкися зи вітри,
Серце моє не залишить війни.
Дубровська Лариса
Словами малюю несамовитість,
Болю натхнення, любов без краю.
Там, де війна стирає надію,
За небом захистимо свою країну.