Автор Коваль Софія 
Шевченко Тарас
На рідних полях, де цвітуть калини,
Плаче душа за землею, де ми.
Блакитні небеса, ріки безкраї —
Скриплять спогади, як зими сніги.
Франко Іван
Сонце сходить, мати співає,
Вітри тихо шепчуть про те,
Як з горем у серці, з гіркими надбаннями,
Тримається наша свята земля.
Кобилянська Ольга
Небо палає під дугами,
Місяць ховається в сльозах.
Блукає пам’ять, вічні думи,
Україна — в серці, не у злах.
Максименко Леонід
Разом з вітром я чую,
Слово глибоке, як річка.
На губах у рідного краю
Проливаються сльози в тихих віршах.
Драч Іван
О, рідна земле, ти в мене в крові,
Кожна сльоза — це пісня твоя.
Зливаючись в серцях, зберігаєш,
Надія твоя — у віршах моїх.
Сосюра Влас
Дніпро пливе, хвилюючи спогади,
Сльозами стелиться знову натхнення.
У кожній краплі — історія життя,
Надії, що квітнуть в серці й слід.
Гончар Олесь
Серце моє за Україну болить,
Вітригани долають час,
Смерекові ліси шепчуть про тугу,
Сльози любові з собою несуть.
Бажан Микола
В лузі квіти — сльози на обличчі,
Сумні пісні стогнуть у вітрі.
Так просто, проте надзвичайно —
Країну вві сні та у мріях.
Тичина Павло
Слідами старих літ, де ллється кріпка,
З рідної землі виростає любов.
І кожен натяг — мов дощ колючий,
Сльози пишуться в вірші мої.
Костенко Ліна
Знову на світлій, ясній Україні,
Сльози надії рясніють в глазах.
Слова летять, мов пісні подиху,
Вирує в душі рідна земля.
Олесь Юрій
Сльози колосся, пригорнені вітром,
В сонях домівка — в серцях відлуння.
О, батьківщино, слава твоїй жертві,
Вірші здіймаються, лишаючи думки.
Сосюра Влас
О, Україно, ти в снах моїх,
Сольші річки плачуть по полю,
В кожнім потоці — твоя краса,
А в словах моїх — твоя доля.
Грінченко Борис
Сліз слід залишають сині гори,
Мрії пливуть у м’якому тумані.
Згадую, як ти, моя рідна,
Переборюєш страхи та печалі.
Хвильовий Микола
Квітка пам’яті в серці палає,
Там, де синє небо та крига.
Вкраїно моя, ти в грозі,
Сльози любові плетуться в словах.
Васильченко Сергій
О, струни душі, що звучать у ногах,
З рідної землі в рідній пісні.
Тут, де сльози зливаються в потоки,
Лине до серця мрія країни.
Тарасенко Надія
Слізка радісна, втіха з гіркотою,
На леваді споглядаю зорі.
Твоя краса у словах і в терзаннях,
На рідній землі живемо ми разом.
Олійник Андрій
Біля річки, де коники стрибають,
Сльози щастя, як радість-мрія.
Вірші про твою незламність,
Поетичний натхнення — Україна моя.
Забужко Оксана
Лине пісня, як вітер, вросла,
У сльозах твоїх квіти розквітчають.
Вітри над тобою, рідне поле,
Мої вірші тебе не забудуть.
Коваленко Віктор
Знову стежки з обох боків,
Сльози та сміх — в душі обійми.
Незламна ти, рідна наша країно,
Вірші мої — для тебе потоки.
Симиренко Анатолій
Мов зорі впали, серце стукає,
Сльози спогадів, хвиля в імлі.
Вовчі кола, та жодне — не зникне,
Віднині живе вірш у пісні.
Дністер Олександр
Наша рідна земля — вічні сльози,
В кожному слові ллються дощі.
Надія твоя не зникне ніколи,
Слово про тебе завжди на вустах.
Лисенко В’ячеслав
Несемо любов, гордимося вічно,
Сльози на листках, у небі серце.
Ти — наша Країна, рідний простір,
Вірші — це згадка про тебе завжди.
Забавина Марина
Сонце світить, радість велика,
Кожна сльоза — це пісня звучання.
На рідній землі я жити хочу,
Вірші пишу з ніжним коханням.
Руденко Ігор
Обійми мої, рідне поле,
Сльози добром сходять у мрії.
Вірші на твоїх криллях літають,
Життя ваше — нескінченно любляче.
Наталюк Роман
Коли печаль стисне серце моє,
Сльози стікають у пісні повсякденні.
Тож Україна, вірші — джерело,
Відчуття слави стає в обрії.
Яремчук Петро
Знову сльози в небесах,
В душі добрі думи звучать.
На ланах рідних споглядаю,
Вірші твої летять у думках.
Балюк Валентина
Мелодії пам’яті, згадуємо знов,
Сльози радості в спогадах дива.
Не забути, не скривдити серця,
Вірші про Україну — завжди на словах.
Лепкий Леонід
На полі, де цвіте волошка,
Сльози горя, але, де є мрія.
Вірші, як роси, на траві,
Сила любові — в серці радість.
Слюсаренко Марічка
Оповідання в потоках сльози,
Голос гудить між вітрами.
Ти, рідна, в піснях моїх живеш,
Велика країно, в’єшся у мені.
Тригуб Олексій
Сказати хочеться більше про тебе,
Сльози — це справжня поезія.
Вірші мого краю — в серці навіки,
Великою любов’ю приймаю твої.
Гребінка Петро
Ділячи сльози рідної землі,
Вірші природні, стрункі, прості.
Україно, моя гордість і біль,
Слово твоє — завжди в мені.
Мартинюк Андрій
Сьогодні за тебе, рідна, співаю,
Сльози любові, радість вгорі.
Вірші наповнені життям твоїм,
Дорогоцінна країно, перевищуєш ти.
Шевчук Ірина
Серце моє перегріте сльозами,
Вірші твої у свідомості тліють,
Не забуду, рідна, ніколи,
На землі твоїй моя доля жевріє.
Захарченко Анатолій
Сльози разом із дощем — спогад,
Тихо в’ються мрії в серцях.
На рідній землі – це наша слава,
Вірші України — завжди в нас.
Чуприна Галина
Розквітлі серця, згадка у сльозах,
Вірші, мов казка, на вустах.
Де перетворення горя у радість,
Там у кожній стежці живе краса.
Крошенко Олексій
Сльози рікою на серці плинуть,
Вірші про тебе, рідна, ллються.
Країно моя, в глибинах печалей,
Завжди з тобою навіки зростаю.
Сидоренко Ірина
Надія, лагідна, мов роса,
Звертає сльози у радість і сміх.
Ти, Україно, вестимеш колись,
Вірші твої — в серці навіки живіть.
Левченко Максим
На полі, де блакитна воля,
Сльози весняні, як пісня звучать.
Вірші твої в душі не зникнуть,
Надіє, рідна, працюй, живи!
Білошапка Петро
Квіти пам’яті в кожній сльозі,
Вірші — іскри в унісоні.
Обіпруся на рідні слова,
В Україні живу як у сні.
Гридін Дмитро
Згадую тихо, як важко й легко,
Сльози на обличчі весняні цвітуть.
Вірші про тебе, мрія слід вивітрює,
Країно моя, твоя сила в збереженні!
Ященко Василь
Сльози, мов дощ, на серці стукають,
Вірші злітають, як птахи в простір.
Тебе не забуду, Україно,
На віки твої слова живуть тут.
Романенко Наталя
Співають квіти в лузі про тебе,
Сльози звучать в серцях поетів.
Вірші, як золото, у спогадах,
Країно моя, вірна любов’ю ти.