Автор Коваль Софія 
Шевченко Тарас
Кого немає в серцях люду?
Того, хто мріє, хто живе,
Відчайдушно в тиші шкодує,
В душі його вогонь не згасне.
Коцюбинський Михайло
Кого немає в цих полях?
Забуті голоси, що мріяли,
Кого знову під зірками
Не знайдеш у спогадах ясних.
Винниченко Володимир
Кого немає в погляді?
Того, хто знав, як любити,
Лише тінь від минулого
Залишилася в нашій пам’яті.
Грінченко Борис
Кого немає у словах?
Забуті пісні, що звучали,
Історії, переплетені
Скривдженою долею нашою.
Симоненко Василь
Кого немає у снах?
Кого втратив час і вітер,
Спогади, як тіні, минають
І лишають печаль у серці.
Осьмак Ольга
Кого немає на світі?
Того, хто ділить радість з нами,
Останній подих вітру
Несе тихий відгомін кохання.
Стус Василь
Кого немає в тиші ночі?
Того, хто мріє віднайти
Свою надію, свій день
Серце б’ється у безмежжі.
Лесюк Ірина
Кого немає серед нас?
Яскраві зірки зникли в небі,
Лиш тіні їхні з нами,
У тиші чую їх шепіт.
Тичина Павло
Кого немає у весні?
Того, хто разом радів,
Теплі дні тепер холодіють,
Спогади п’ють радість.
Малишко Андрій
Кого немає в думках?
Того, хто був другом в горі,
Вітри шепчуть про смуток
І в кожній пісні його голос.
Кравченко Олена
Кого немає між людей?
Того, хто любив і мріяв,
Хто втішав у важкі часи,
Теплі обійми залишивши.
Сосюра Володимир
Кого немає в осінніх листях?
Того, чий сміх був настільки ясним,
Тіні зникають з дерева
Сльозами неба, ми втрачаєм.
Бандера Степан
Кого немає в боротьбі?
Того, хто вірив у завтра,
Перемоги гудуть десь далеко,
Альтруїзму голос забутий.
Лепкий Станіслав
Кого немає у грозі?
Того, хто вмів надіятись,
Дощі змивають спогади,
А ми плачемо у роздумах.
Дзюба Олександр
Кого немає у дні зими?
Того, хто колись нас грів,
Тепло перетворилось на зірки,
А відчуття втрати — в млі.
Фененко Юлія
Кого немає у музиці?
Того, хто співом зв’язав серця,
Бракує мелодії звичної,
Слухаємо тишу, тишу без краю.
Руденко Олексій
Кого немає на сході?
Того, чий погляд захищав нас,
Завтра, сьогодні та вітри,
Словами мрій, що тремтять в сні.
Федорчук Анна
Кого немає в нашій пам’яті?
Того, чий дух вчить мріяти,
Палке бажання рухатись вперед
Лише в спогадах лишилось, як свічка.
Клочков Сергій
Кого немає в святах?
Того, чий сміх на столі лунав,
Обійми, які залишились,
Відданість в куточку серця.
Жовтобрюх Олена
Кого немає в нашому колі?
Того, хто вмів радіти,
Іскра, що згоріла до дна,
Мрії, що зникли, не захочуть вести.
Шаповал Юрій
Кого немає у вечорі?
Того, хто знав силу слова,
Печаль оживляє самотність,
В серці тихо плаче споглядання.
Дубровський Лев
Кого немає в тіні дерев?
Того, хто мрію на світі плекали,
Залишив погляд, який немає,
Серцю крила — таїть самотність.
Іваненко Надія
Кого немає між нами?
Того, хто мрією плеве,
Тіні, що минають, зникають,
Лише вітер несе їх сліди.
Мельник Олена
Кого немає на небесах?
Того, хто завжди нас охороняв,
Сонце тихіше світить тепер,
Спогади — спалахи з незабутнього.
Залужний Анатолій
Кого немає у нашій грі?
Того, хто сміявся з вітром,
Порожнеча заповнює пори,
Як важливо було, та зникло…
Козленко Софія
Кого немає в дощовий день?
Того, хто тінь залишив у нас,
Думки, що ллються, немов дощ,
Не відпускає, а знову злощасний.
Степаненко Мирослав
Кого немає у морі?
Того, чий шепіт сповнений мрій,
Хвилі минають мрії, та залишились
Спогади, що тішать серця.
Чубенко Ольга
Кого немає в люблячій хаті?
Того, хто вірив у магію,
Тепло обіймів, що не забути,
Тепер враз зникло, як вітри.
Павлюк Аліна
Кого немає в наших очах?
Того, чий погляд виводив шлях,
Далеко, у мріях, загубили,
Сховані в часі, пам’ять жадібна.
Яременко Роман
Кого немає на вершині?
Того, чий дух завжди вгорі,
Вітри минають, та спогади —
Крило, що зламалось в сні.
Мирошниченко Богдан
Кого немає у твоїй душі?
Того, хто знав, як любити,
Безмежжя спогадів та сліз,
Тишу наповнює непевність.
Коваленко Марія
Кого немає в нашій пісні?
Того, хто вмів ще сміятись,
Спогад у нотах живе сумно,
Ваги втрати — гіркота в серці.
Бондарчук Сергій
Кого немає в наших світлах?
Того, хто світові дарував радість,
Тіні дітей, що мріють,
Але до нас його мрії вже не прийдуть.
Громенко Світлана
Кого немає в нашій історії?
Того, чиїм сміхом наповнена зала,
Спогади про щастя бережемо,
Тільки вітер несе тінь втрачену.
Стецюк Ігор
Кого немає на нашій дорозі?
Того, хто вірив у нашій мрії,
Тіні слідів залишаються в метафорах,
Донині відбережемо серед пустот.