Автор Коваль Софія Спів весни
О, весно, що ріки навколо обняли,
Твої квіти вже зранку у сонці зійшли.
Зелені листочки, мов мрії, цвітуть,
Наповняють повітря, мов музику, чути.
Лісова симфонія
Шумлять сосни в лісі, співає пташка,
Вітрила зелені, небесна вишиванка.
На стежці, що манить, спіткнулися свічки,
Тут казки щовесни русалок і сльозинки.
Осінь в жовтому
Листя кружляє, мов зірки у небі,
Осінь вкриває все золотою фебі.
Тихо шепочуть вітри, скільки тут слів,
У рідному краю безмежні пейзажі.
Річка в тумані
У тумані річка, мов кришталь,
Складає казки про мрії і жаль.
Сонцем обнята, природа співа,
В цій тиші спочиває душа.
Гори рідні
Вершини Карпат, мов гордості дім,
З неба до землі простягають вітри.
Розквітли галявини, всюди пахощі,
Тут серце спочиває, тут щастя моє.
Зоряне небо
Вночі, під небом, що сяє, мрію,
Слухаю, як зірки шепочуть мені.
Природа, рідний край, радість у душі,
Тут тайна гармонії, знову я вві сні.
Поле квітів
У полі, де вітри обіймають мечі,
Там свобода, де квіти кричать, мов на плечі.
Сонце притискає до серця тепло,
В рідному краї кожен день — нове шоу.
Звуки лісу
Чути лісове дихання, мрії у тиші,
Там природа, що навчає, в серці глибокі вірші.
Лише втома крадеться в свій далекий дім,
А дух лісу завжди спільний, завжди є в цім.
Роза з дощу
Грає дощ у вікнах, а в серці — весняний настрій,
Природа співає, проросла надія у прекрасі.
Тут п’яна романтика, тут небо блакитне,
У краю, де розквітає все, буяє щастя невимовне.
Світанок над миром
Світанок у лугах, де пшениця колоситься,
Сонце радісно грає, світ новий створюється.
Земля народжує мрії, нові неодмінно,
У природі рідного краю я почуваюся вільно.
Дорога в сад
Поетичні путі у нашому саду,
Тут весняні квіти, там вишні в розсипи.
Запахи та кольори, вітри в небесах,
Рідний край обіймає, як мамина рука.
Небо над Поліссям
Від поля широкого до лісу,
Там небо безкрає, там щастя сплелося.
Слухаю природу, вбираю прикраси,
В рідному краю я знову живу у часи.
У затопленому заході
Захід сонця за горами, фарби розшірують,
У річці відбиваються світи, що обіцяють.
Тепло в обіймах вечора, спокій тиші,
У рідному краю серце знову співає вірші.
Сад весняний
В саду, де вишні цвітуть, мов серце,
Кожен листок шепоче, кожна гілка — емоція:
Життя кипить невтомно, радість палає,
У природі рідного краю серце танцює, співає.
Сонце на весни
Сонце встає, влаштовуючи свято,
Теплом обіймає, в усмішках багатство.
Природа, рідний край, серце твоє,
Тут ритм життя є — щастя моє!
Нічна тиша
У ночі, де зорі, мов свічі,
Вертається спокій, немов у сні.
Природа м’яко лягає на плечі,
Моя країна у серці — глибина тишею.
Пташина пісня
Співають птахи на гнезді в траві,
Рідний край усміхається і радує у ній.
Тепло обіймає, як мати сина,
Природа в серці — моя Україна.
Тіні дубів
Під кронами дубів, в тіні, що дарують,
Діти грають, сміх мій в повітрі кружить.
У природі рідного краю — спокій незмінний,
Там щастя розквітає, таємниць невмирущих.
Річка весняна
Річка весняна, співаюча пісню,
Твої хвилі ласкаві в далі грають в гаснень.
Спокойно пливуть думки, наче листя,
У рідному краю твоя сила, моя матінко.
Паростки весни
Посеред зими, де холод мліє,
Спостерігаю, як весна розцвітує,
Природа, рідний край, радість надії,
У кожному паростку живе мрія.
Ланцюг води
Вода, що плине, з’єднує нас,
Ріки і озера, природи справжній властивість,
На хвилях життя, в рідному краю,
Обожнюю природу, вона вічна у строю.
Вогонь кохання
Стихія запалює, серце встає,
У рідному краї, коли хочеш, лети.
Вогонь у душі, природа, мій друг,
Тут в язиках лугу росте боротьба й смуг.
Летючі хмари
Хмари летять, мов душі світу,
Відкривають небесні, захоплюючі лети.
У рідному краї мрії розцвітають,
Природа, ти — муза, скільки традицій знають!
Звук вечора
Звук вечора грає, м’які відблиски,
Коли сонце ховається за горами кришками.
У природі рідного краю надії без чисел,
Ввечері розцвітає серце — у природі мрійний вимір.
Рух весняний
Хвилі вітру, шепіт весняний,
Там, де цвітуть сади, усе, що віддано нам.
Життя нескінченне, природа в серці,
Тут радість розцвітає, мрії, вони знову наметі.
Полянки весняні
Там, де сонце лунає, де серце співає,
У полі, де поле, квіти у танці — все живе.
В рідному краю, я сповнююсь раз за разом,
Природа обіймає, і все далі — безмежно.
Світло душі
Моя душа з природою єдино,
У серці мрії, що йдуть непокірно.
Природа, рідний край — це все, що люблю,
Я вічно до тебе, покірно звертаюся.
Чудеса зими
Зима принесе дива на крилах,
Сніг кружляє, мов зірки на небі.
Природа, рідний край, мрії у серці,
Тут традиції жити, тут в нас глибока гідність.
Небо і земля
Небо звучить, серце в ритмі,
Рідний край, де все живе, всі візерунки.
Природа, ти диво, ти — подія!
Хай нас завжди веде, з тобою в мрію.
Квітки на лузі
Здається, що літають, мов зірки в небі,
Квітки на лузі, що мріють споглядати нас.
Природа, рідний край — свята воєнка,
У твоїх обіймах, я знову в поясні.
Вода в струмках
Струмки пробігають, грають яскраво,
У природі рідного краю — серце моє.
Тепло обіймає, радість без жодних розчарувань,
Ти — мій дім, моя надія, мій спогад в таємницях.