Автор Бондар Анастасія Війна в Україні не оминула Чорне море: його екосистема під загрозою, економіка зазнала серйозних ударів. Вибухи мін, затонулі кораблі та токсичне забруднення вбивають рибу, дельфінів і безхребетних, тоді як руйнування портів і високі транспортні витрати перешкоджають експорту та впливають на світові ринки. Фокус розбирався, як повномасштабне вторгнення вплинуло на морську флору та фауну, стан портів та обсяги українського експорту.
Токсичні води, загибель флори і фауни: війна перетворює Чорне море на зону екологічного лиха
Екологи попереджають: внаслідок російської агресії екосистема Чорного моря перетворюється на небезпечну токсичну пастку. Вибухи шахт, затонулі кораблі, витік палива і важких металів у воду знищують все живе.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що в Чорному морі виявлено понад 20 тисяч мін і вибухонебезпечних предметів. Вони не тільки становлять загрозу для судноплавства, але й руйнують придонні екосистеми, місця нересту риби та місця проживання безхребетних.
“Кожен вибух створює гідродинамічну хвилю, яка змітає все навколо – придонні спільноти мідій, устриць, крабів, які відіграють ключову роль в очищенні води. Один великий вибух може знищити до 95 відсотків живих організмів у радіусі 50-100 метрів”, – каже експерт.
Але це лише частина проблеми. Разом з обладнанням у воду потрапляють паливно-мастильні матеріали, важкі метали – свинець, кадмій, ртуть, цинк. Все це осідає в тканинах риб і ракоподібних і поступово отруює всю екосистему.
«В Одеській області вміст нафтопродуктів у водоростях і мідіях перевищує норму в 5-7 разів, а важких металів в 3-4 рази», – підкреслив керівник ВЕЛ.
Екологи зазначають, що дії російських окупантів у Чорному морі також порушили міграційні шляхи дельфінів і риб, які особливо чутливі до гідроакустичного шуму.
Фото: 5 канал
«Під час війни через акустичні травми, отруєння та нестачу їжі загинуло понад 50 тисяч дельфінів – це близько 20% популяції трьох видів, що мешкають у Чорному морі (горла, морська свиня та морська свиня). Також відбулося масове вимирання безхребетних і риби в прибережних зонах, особливо в Миколаївській та Одеській областях, де спостерігався значний потік. зниження чисельності бичка, камбали та ставриди», – розповідає Тетяна
Після вибуху на Каховській АЕС у 2023 році ситуація в Чорному морі навіть загострилася. У воду потрапили токсичні відходи, важкі метали, стічні води та органічні залишки. Солоність води різко впала, що стало шоком для звиклих до стабільних умов морських мешканців.
«У прибережних зонах солоність знизилася з типових 13-18% до 3,95%. Це серйозний стрес для морських організмів. Крім того, у воді виявлено перевищення концентрації аміаку та азоту в 13,8 раза від норми, а також підвищення рівня важких металів у 3-9 разів і збільшення вмісту завислих речовин в 1,6-5,2 раза», – каже. Тетяна Тимочко.
Ці зміни порушили природний баланс води, створили токсичні умови для морського життя та спричинили зміни в харчових ланцюгах, що призвело до скорочення популяцій дрібних риб і безхребетних, від яких залежить більша морська фауна.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують: Чорне море потребує лікування. Відновити екосистему цілком можливо, але це реально лише після закінчення бойових дій. Тривалість реконструкції залежатиме від масштабів руйнувань, завданих війною.
«У першу чергу необхідно очистити море від вибухонебезпечних предметів, нафтопродуктів, важких металів і токсичних речовин, а потім відновити природні процеси, створити морські захисні зони, нерестовища і підтримувати баланс мікроорганізмів і водоростей. Постійний моніторинг води дозволить оцінити стан екосистеми і вчасно адаптувати дії для ефективного відновлення біорізноманіття і стабільності моря», – пояснює експерт. Тетяна Тимочко.
Економіка знаходиться під обстрілом: падіння експорту, рибалки без улову і туризм без відвідувачів
Чорне море завжди було ключовою артерією української економіки. До повномасштабного вторгнення Україна мала 13 морських портів для міжнародної торгівлі, через які проходила більша частина її експорту, у тому числі понад 70% зерна. Але російська агресія кардинально змінила ситуацію. Через блокаду працювали лише три морські порти – Одеса, Чорноморськ і Південний.
«Сьогодні не працює весь блок дніпровських портів на Чорному морі — не працює ні Херсон, ні Миколаїв. Раніше менеджмент порту був дуже високий і був великий трафік. Зараз працюють лише три порти, решта або зайняті, або заморожені. Щоб компенсувати збитки, ми відкрили дунайські порти: раніше вони були слабкі, а зараз активно працюють і допомагають підтримувати експорт», — пояснює. економіст Олег Пендзин.
У Міністерстві розвитку муніципалітетів і територій України повідомили, що незважаючи на обмеження, у 2024 році через українські чорноморські порти було експортовано 97,2 млн тонн вантажів. Із загального обсягу близько 60 млн тонн становила сільськогосподарська продукція. Цього року з січня по червень 2025 року українські морські порти перевантажили лише близько 40 млн тонн вантажів.
«Зменшення експорту цього року пов’язане насамперед із меншим урожаєм (станом на 31 жовтня 2025 року в Україні було зібрано бл. 40,2 млн тонн зерна ) та скорочення посівних площ внаслідок бойових дій та тимчасової окупації українських територій. Якщо раніше експортний потенціал України становив близько 50 мільйонів тонн, то зараз – максимум 20-30. Цей обсяг відповідає іншим портам, пояснює економіст Олег Пендзин.
Морське страхування та страхування вантажів стали серйозною проблемою для українського експорту. Через воєнні ризики страховики вводять премії за «воєнний ризик» для транзитних суден Чорним морем, що значно збільшує витрати на транспортування.
Фото: REUTERS
Серйозної шкоди війна завдала і рибній промисловості. В результаті повномасштабного вторгнення Україна втратила значну частину рибного вилову, були знищені рибальські порти та нерестовища.
«Це призвело до прямих збитків для рибних господарств, перервало ланцюжки переробки та знизило дохід прибережних громад. Відновлення екосистем вимагатиме окремих інвестицій та часу», — пояснює економіст Олег Пендзин.
Крім того, постраждала спа-індустрія українського узбережжя Чорного моря. Загроза для туристів, руйнування інфраструктури, відхід інвесторів і падіння попиту спричиняють повільне відродження туризму. Це стосується малих підприємств, готелів, ресторанів і послуг.
Пендзін зазначає, що страйки в портах – терміналах, елеваторах, доках і під'їзних шляхах – завдали серйозної шкоди і призвели до великих довгострокових витрат на реконструкцію.
«Щоб повністю відновити всі портові потужності після терактів, потрібно приблизно мільярд євро. Це здорожчає експорт і знижує конкурентоспроможність України», – пояснює експерт.
Такі проблеми впливають не лише на нашу економіку, а й на світові ринки, оскільки витрати на постачання стають дорожчими та менш передбачуваними для країн-імпортерів.