Вірш 1
Кохання — то світло ясне,
Що в серці спалахує вночі.
Від нього тремтять всі небеса,
А душа від біди не втече.
Вірш 2
В обіймах твоїх я літаю,
Наче птах, що крил не знає.
Кожен погляд твій — наче мрія,
У глибині серця пульсує надія.
Вірш 1
Пройду шляхами безкраїми,
З тобою в думках, у снах.
Кохання, як сила морська,
На берегах спогадів — хвилях.
Вірш 2
Листя шепоче з вітерцем,
Де кохання наше живе.
Серце б’ється з кожним днем,
Тепло твое у мені не згасне.
Вірш 1
Ти, наче сонце, у мому дні,
Проливаєш світло на всі шляхи.
У тиші шептання твого імені —
Пульсація тепла у серці моїм.
Вірш 2
Коли зустрічаю погляд твій,
Світ завмирає, зупиняється мить.
Кохання — це вічність, безсмертя,
З серця в серце веде надія.
Вірш 1
У зоряній ночі мрії світять,
Коли ти поруч, все на місці.
Любов — таємний спогад, що гріє,
У серці пульсує, не втрачає сили.
Вірш 2
Під небом безкраїм мій шлях веде,
Ти — найприємніша втрата в коханні.
Пробуджуєш почуття, що в серці живе,
Час летить, а стосунки — вічні, як граніт.
Вірш 1
Відзначу твій погляд знову,
Крізь день і ніч, через місто й лани.
Кохання — це мелодія нова,
Що лине на губах, як весняний дощ.
Вірш 2
Ти — моє відповідь на всі запитання,
У кожному слові — твоє доконане.
Проживу життя, не зважаючи на час,
Адже кохання наше — найбільший зраз.
Вірш 1
У споминах твоїх обіймах,
Зникаю, як тінь у сутінках.
Кохання — це подорож безкрая,
Ти — корабель у теплих водах.
Вірш 2
Дотик твій — квітка у серці,
Від нього росте любов безсмертна.
Разом у мріях, разом у свідомості,
Кохання — це вічність у простій природі.
Вірш 1
Ти – моя музика тихого свята,
В кожній ноти моє серце тарадить.
У просторі вічності заплітаєш,
Мої думки – живі, ще досі твої.
Вірш 2
Світить зоря у обіймах ночі,
Твоє ім’я, мов зірка, блеск.
Кохання не знає кордонів,
Це — безмежний океан емоцій.
Вірш 1
На світанні, коли спить країна,
Твого кохання спогади стукають.
Змушу знову перечитати,
У серці пульсуючи, б’юся з тугою.
Вірш 2
Ти посміхаєшся — світ значно яскравіший,
Кожен твій дотик – ніжний та м’який.
Кохання – це співи в невідомі,
Тільки ми вдвоє забувши про сум.
Вірш 1
Згадаю ліс, де вперше зустрілися,
Коли серце пульсувало в дотиках щастя.
Кохання — це пісня, що нас об’єднала,
Іду за тобою, навіть у незнані стежки.
Вірш 2
Тепер ми разом, як одна зірка,
Немає між нами відстані земної.
Кохання — це магія, це наша казка,
Мрії живуть у наших сердечних словах.
Вірш 1
Кожен новий ранок — початок шляху,
Ти — моя вірність, мій спокій і гріх.
Кохання — два серця, одне вогнище,
В оносу одне до одного — вартість.
Вірш 2
Обійми твої — вітрила вільні,
Нас підіймають у небесні світи.
Кохання — це поліна золи,
Вона завжди тепла, вона завжди в шляхах.
