Автор Бондар Анастасія Паспорт старого зразка – це документ, який видавався громадянам України до введення біометричного паспорта у 2008 році. Цей документ містить важливу інформацію про його видавців та місце видачі, яка зашифрована у спеціальних кодах та позначеннях. Розуміння цих кодів дозволяє швидко визначити органи влади, які видали паспорт, і перевірити легітимність документа. Знання цієї інформації корисне для верифікації документів та захисту від підробок.
Основні елементи паспорта старого зразка
Паспорт старого зразка складається з низки сторінок, кожна з яких містить важливі дані про його власника та органи видачі. Цей документ має формат розміром 125×88 міліметрів і складається з 24 сторінок, виконаних на папері спеціального виробництва. На кожній сторінці розміщені захисні елементи та спеціальні позначення, які свідчать про автентичність документа. Найважливіша інформація знаходиться на титульній сторінці та в першій половині паспорта.
Основні сторінки паспорта старого зразка включають:
- Титульна сторінка з гербом України
- Сторінка з персональними даними громадянина
- Сторінки з розділами про сім’ю та дітей
- Сторінки з реєстраційною інформацією
- Сторінки для позначок про змінення прізвища
- Сторінки з місцем для печаток органів влади
Розшифровка кодів видавця документа
На паспорті старого зразка розміщені спеціальні коди, які безпосередньо вказують на органи державної влади, що видали цей документ. Ці коди складаються з цифр та літер, розміщених у визначених місцях документа. Найчастіше такі коди знаходяться в нижній частині титульної сторінки та на сторінці реєстрації. Розшифрування цих кодів дозволяє встановити точне місцезнаходження органу видачі паспорта.
Основні коди видавців включають:
- Коди МВСУ (Міністерство внутрішніх справ України) – позначаються цифровими кодами від 01 до 99, які відповідають районам та обласним управлінням
- Географічні коди – вказують на конкретний район, місто або область України
- Порядкові номери органів видачі – допомагають ідентифікувати конкретний відділ або управління
- Дати видачі – позначаються у форматі число, місяць, рік
- Номери реєстру – унікальні ідентифікатори в системі органів видачі
Система обласних та районних кодів
У паспортах старого зразка використовується чітка система кодування за регіонами України. Кожна область мала свій діапазон кодів, а в межах кожної області коди розподілялись за районами. Ця система дозволяла швидко визначити органи видачі без додаткових пошуків. Знання цієї системи критично важливо для верифікації автентичності паспорта.
Система обласних кодів організована таким чином:
- 01-09 – Автономна Республіка Крим
- 10-19 – Вінницька область
- 20-29 – Волинська область
- 30-39 – Дніпропетровська область
- 40-49 – Донецька область
- 50-59 – Житомирська область
- 60-69 – Закарпатська область
- 70-79 – Запорізька область
- 80-89 – Київська область та м. Київ
- 90-99 – Кіровоградська область та інші регіони
Розшифровка номеру паспорта
Номер паспорта старого зразка складається з букв та цифр, які мають певне значення та розташовуються у стандартному порядку. Цей номер унікальний для кожного документа і часто використовується для його ідентифікації в державних реєстрах. Перша частина номеру вказує на серію паспорта, а друга на його порядковий номер. Розуміння структури цього номера необхідно для перевірки справжності паспорта.
Структура номеру паспорта складається з:
- Букв серії – дві букви, які позначають рік видачі та тип паспорта (наприклад, АА, АБ, БА)
- Цифр серії – чотири цифри, які позначають номер серії у межах року
- Порядкового номера – шість цифр, які позначають послідовність видачі паспорта в органі видачі
- Контрольної цифри – остання цифра номера, яка розраховується за спеціальним алгоритмом
Позначення дати видачі та строків дії
На паспорті старого зразка дата видачі позначалась у спеціальному форматі на сторінці реєстрації. Цей документ видавався на період 10 років для дорослих громадян та на 5 років для дітей. Дата видачі була важливим елементом для встановлення строку дії паспорта та його поновлення. Позначення дат часто виконувалось ручним способом, що було характерно для паспортів цього зразка.
Порядок позначення дат включав:
- Дата видачі – позначалась як число (1-31), місяць (1-12) і рік (двозначний формат)
- Дата закінчення дії – розраховувалась автоматично на основі дати видачі плюс 10 років
- Печатка органу видачі – розміщувалась біля дати видачі
- Підпис посадової особи – робився чорнилом з визначеною розбірливістю
Означення органу видачі за печатками
Печатки органів видачі паспортів старого зразка мають чітку структуру та містять важливу інформацію про видавця. На паспорті розміщувалось кілька печаток: печатка органу видачі, печатки про реєстрацію та інші офіційні позначки. Кожна печатка мала своє місце на документі та виконувала функцію підтвердження офіційності інформації. Дослідження печаток дозволяє встановити легітимність видачі документа.
Типові печатки органів видачі включали:
- Печатку районного управління МВСУ – круглої форми з назвою органу і датою
- Печатку органу реєстрації – прямокутної форми з указанням назви установи
- Печатку паспортного столу – зі спеціальними позначками та номерами
- Печатку органу місцевого самоврядування – для подтвердження реєстрації місця проживання
- Печатку державного органу – з гербом України та офіційними позначеннями
Розпізнавання букв серій паспорта
Букви серій паспорта старого зразка містили інформацію про період видачі та тип документа. Кожен рік видачі паспортів мав свою букву або комбінацію букв для позначення серії. Знання цих букв дозволяє швидко визначити період, протягом якого був виданий конкретний паспорт. Ця система була створена для контролю і систематизації видачі паспортів.
Система букв серій організована таким чином:
- АА, АБ, АВ – паспорти видані в 1995-1996 років
- БА, ББ, БВ – паспорти видані в 1997-1998 років
- ВА, ВБ, ВВ – паспорти видані в 1999-2000 років
- ГА, ГБ, ГВ – паспорти видані в 2001-2002 років
- ДА, ДБ, ДВ – паспорти видані в 2003-2004 років
- ЕА, ЕБ, ЕВ – паспорти видані в 2005-2007 років
Перевірка автентичності за кодами
Для перевірки автентичності паспорта старого зразка необхідно встановити відповідність між кодами видавця та фактичною установою. Ця процедура включає порівняння кодів з офіційними реєстрами органів видачі паспортів. Якщо коди не відповідають офіційним даним, це може вказувати на підробку або неправильне заповнення документа. Спеціалісти органів внутрішніх справ мають доступ до спеціальних баз даних для такої перевірки.
Основні кроки для перевірки включають:
- Порівняння номера органу видачі з офіційним реєстром МВСУ
- Перевірка відповідності букв серії періоду видачі паспорта
- Аналіз якості печаток та письма
- Перевірка нумерації паспорта за допомогою контрольної цифри
- Звірення дати видачі з офіційними записами органу видачі
Документація органів видачі паспортів
Кожен орган видачі паспортів старого зразка вів детальну документацію видачі цих документів. Ця документація включала журнали реєстрації, списки виданих номерів паспортів та інформацію про видавців. При необхідності можна звернутися до органів внутрішніх справ для отримання інформації про видачу конкретного паспорта. Такі документи зберігаються протягом визначеного часу і можуть бути запрошені через офіційні канали.
Типи документації органів видачі:
- Журнали реєстрації паспортів – містять інформацію про видачу, одержувача, дату
- Картотеки виданих паспортів – переліки всіх виданих документів за період
- Акти видачі паспортів – офіційні документи про видачу з печатками та підписами
- Бази даних – електронні реєстри виданих паспортів з усіма реквізитами
- Архіви органів видачі – історичні записи про видачу паспортів за роки
Особливості паспортів різних регіонів України
Паспорти старого зразка мали деякі особливості в залежності від регіону видачі, хоча основна структура залишалась єдиною. Органи видачі в різних областях могли використовувати власні печатки з місцевими позначеннями та символами. Ці особливості допомагають встановити регіон видачі паспорта та перевірити його автентичність. Знаходження отримати детальну інформацію про регіональні особливості можливо в архівах органів внутрішніх справ.
Регіональні особливості включали:
- Місцеві символи та герби – на печатках органів видачі
- Мовні варіанти – російська або українська мова на печатках
- Специфічні печатки – додаткові позначки органів місцевого самоврядування
- Регіональні коди – специфічні номери органів видачі в кожній області
- Особливості зберігання документів – різні методи архівування в різних регіонах
Зайцева Ірина