Золопент (пантопразол): що це за препарат і як він діє

Захворювання шлунково-кишкового тракту, пов’язані з підвищеною кислотністю, – одна з найпоширеніших причин звернень до гастроентеролога. Серед препаратів, які лікарі призначають у таких випадках, особливе місце посідає пантопразол – діюча речовина, що входить до групи інгібіторів протонної помпи. Саме на ній заснований механізм дії одного з популярних українських препаратів.

Золопент – це лікарський засіб вітчизняного виробника “Кусум Фарм”, що випускається у формі кишковорозчинних таблеток із вмістом пантопразолу 20 мг або 40 мг. Золопент блокує фермент Н⁺/К⁺-АТФазу, розташований у парієтальних клітинах слизової оболонки шлунка. Саме цей фермент відповідає за секрецію соляної кислоти. Пригнічуючи його, препарат ефективно знижує кислотність шлункового соку незалежно від того, що спровокувало її підвищення – їжа, стрес чи інші чинники.

Показання до застосування

Препарат призначають при кількох станах, які безпосередньо пов’язані з надмірною продукцією соляної кислоти. Перш ніж розпочинати лікування, важливо отримати консультацію лікаря, оскільки самостійний вибір дозування може бути неефективним або навіть шкідливим.

Золопент застосовують при:

• гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) та рефлюкс-езофагіті;
• виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, зокрема спричиненій бактерією Helicobacter pylori;
• синдромі Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологіях;
• профілактиці виразок у пацієнтів, які тривало приймають нестероїдні протизапальні засоби.

Як діє пантопразол

Після перорального прийому таблетка проходить через шлунок у незмінному вигляді завдяки кишковорозчинній оболонці. Всмоктування відбувається в тонкому кишківнику, після чого активна речовина з кровотоком потрапляє до парієтальних клітин шлунка. Там пантопразол перетворюється на активну форму й незворотно зв’язується з протонною помпою, пригнічуючи її роботу.

Важливо розуміти: незважаючи на те що період напіввиведення препарату становить близько однієї години, його терапевтичний ефект зберігається значно довше – до 24 годин. Це пов’язано з тим, що зв’язок пантопразолу з ферментом незворотний, і відновлення кислотовиділення можливе лише після синтезу нових молекул протонної помпи.

Правила прийому та дозування

Ефективність лікування багато в чому залежить від дотримання правил прийому. Таблетки слід ковтати цілими – не розжовувати й не подрібнювати, запиваючи водою. Оптимальний час прийому – за одну годину до їжі, зранку.

Стандартні схеми дозування:

• при ГЕРХ і рефлюкс-езофагіті – 20-40 мг на добу впродовж 4-8 тижнів;
• при виразковій хворобі – 40 мг на добу, курс 4-8 тижнів;
• при ерадикації H. pylori – 40 мг двічі на добу у складі потрійної схеми з антибіотиками;
• при синдромі Золлінгера-Еллісона – початкова доза 80 мг на добу з подальшим коригуванням.

Протипоказання та особливості застосування

Перед початком лікування необхідно ознайомитися з протипоказаннями. Препарат не призначають дітям до 12 років, а також пацієнтам із підвищеною чутливістю до пантопразолу або похідних бензімідазолу. Із обережністю його застосовують при тяжкій печінковій недостатності – у таких випадках добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Під час вагітності та годування груддю прийом можливий лише за суворими показаннями лікаря. Пацієнтам із порушеннями функції нирок коригувати дозу не потрібно.

Золопент не взаємодіє з антацидними препаратами, однак може впливати на засвоєння ліків, для яких кислотність шлункового середовища є важливою умовою біодоступності, – зокрема, деяких протигрибкових засобів. Придбати препарат за рецептом лікаря можна у перевіреній аптеці https://anc.ua, де також доступна інформація про наявність різних форм випуску та актуальні ціни.

Висновок

Золопент – ефективний і добре вивчений інгібітор протонної помпи, що допомагає впоратися з широким спектром кислотозалежних захворювань ШКТ. Його перевагою є тривалий терапевтичний ефект при відносно короткому часі дії активної речовини в організмі. Проте самостійно призначати собі лікування не варто: правильний діагноз і схему прийому визначає лікар.