Голова Державної податкової служби України Леся Карнауч пояснила, що податкова служба не використовує метод, коли підставою для контролю є зовнішність особи або чутки про її витрати.
ДПС пояснила, коли податкова може зацікавитися витратами людини. Проте податківці не стежать, який елітний одяг носять платники податків. Про це заявив він Леся Карнаух в інтерв’ю РБК-Україна коментує можливість контролювати людей за повідомленнями сусідів або сторонніх.
Вона підкреслила, що навіть якщо чат-бот «Податковий контроль» отримає такі запити щодо елітного одягу, податкова, на її думку, відповіді не надасть, оскільки перелік контрольних підстав чітко визначений нормативно-правовими актами.
За словами голови ДПС, податкова служба поступово переходить на ризик-орієнтовану модель контролю. Ідея полягає в тому, щоб запровадити системи CRM та галузевий аналіз, які дозволять нам зосередитися на тих, хто дійсно наражається на ризик ухилення або мінімізації податкових зобов’язань.
Водночас Карнаух зазначив, що якщо у фізичної особи є значні витрати – наприклад, придбання дорогого автомобіля типу Range Rover за відсутності офіційних доходів – у податкової можуть виникнути запитання. ДПС обмінюється інформацією з майже 40 державними реєстрами, зокрема з сервісними центрами МВС, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів.
“Якщо хтось несе такі витрати і при цьому не має цілком легальних доходів, то ми будемо подавати заявку. Звичайно, це ризик для фізичної особи. Якщо це накопичення, якщо в когось є достатні пояснення, то чому, як то кажуть, не дати йому купити”, – пояснила вона.
Виявлення таких випадків відбувається через аналіз даних, адже багато державних послуг надаються через цифрові сервіси, у нас є автоматичний обмін інформацією.
“При реєстрації автомобіля ви вказуєте свій індивідуальний номер NIP. Для чого цей індивідуальний номер NIP присвоюється платнику податків і чи використовуєте ви його у всіх державних службах? Щоб вас ідентифікувати та ідентифікувати всі події, які з вами стосуються”, – наголошує Карнаух.
Леся Карнаух також зазначила, що в Україні немає повного податкового контролю за діяльністю всіх фізичних осіб. Проте, на її думку, оскільки «ми достатньо оцифрована країна і багато державних послуг надаються через цифрові сервіси», відбувається автоматичний обмін інформацією.
Нагадаємо, з 1 січня 2027 року підприємці – фізичні особи-платники податку з доходом понад 1 млн грн зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ та сплачувати 20% податку. Законопроект також визначає правила зміни ставки єдиного податку та передбачає винятки для електронних резидентів.
Також центр писав, що Мінрозвитку спростувало повідомлення ЗМІ про плани запровадити в Україні новий компенсаційний податок після закінчення бойових дій.

