Про збільшення податків, шахрайство обмінників і банківську таємницю: інтерв’ю з Данилом Гетманцевим

Наприкінці минулого року парламент ухвалив важливі податкові зміни, що збільшили військовий збір та повернули ФОПам обов’язкову сплату єдиного соціального внеску. Тим часом, у Національній стратегії доходів до 2030 року, затвердженій Кабміном, йдеться про реформування спрощеної системи для підприємців, а ще – про розкриття ДПС даних банківських рахунків. Про те, що відбувається у податковому напрямку, які зміни передбачені для бізнесу та фізичних осіб, чи готуються підвищити ПДВ та розкрити банківську таємницю податковій, Фокус говорив з народним депутатом, головою комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Угода про надра, відкритий експорт зброї, шахрайство обмінних пунктів

Підписання зі США Угоди про надра: як оцінюєте політично та економічно цей документ і якими можуть бути наслідки?

Угода була вже ратифікована в парламенті, і відповідний закон підписаний президентом, але чесно скажу: ця угода — це не те, що нам хотілося б укласти понад усе, і в угоді є деякі умови, які є складними для нас. Але ми не могли зараз відмовитись від угоди насамперед із політичних причин, адже ми б поставили під загрозу стратегічні партнерські стосунки із великим нашим партнером. Зараз маємо використати всі ті можливості, які там є на користь розвитку.

Дійсно, у нас на півтора десятка трильйонів доларів є корисних копалин, і якщо б ми на зорі нашої незалежності обрали шлях розробки цих надр і, що найголовніше – переробки видобутих корисних копалин, а не роздали ці надракільком кланам, то ми б мали зовсім іншу країну. Тепер про угоду: з економічної точки зору вона має перспективи. Сьогодні у нас з 20 000 розвіданих вже родовищ експлуатується лише 3,5 тисячі.

Важливо

Тобто, безперечно, є потенціал. І угода є тим інструментом, який може зрушити з мертвої точки ситуацію у видобутку, плюс надати можливість для розвитку суміжних галузей – відгеологічної розвідки до хімічної галузі, машинобудування і інших, які зав’язані на переробці. Але про прибутки, їх розподіл говорити ще рано. Бо ці проєкти – дуже тривалі, і потрібні дуже великі гроші, аби інвестувати в ці проєкти. Нам потрібно, щоб цей інструмент був кваліфіковано використаний та не став обмеженням для нашого розвитку.

Нещодавно ви сказали про можливість відкрити частковий експорт зброї з України. Поясніть, будь ласка, що це означає та що це дасть виробникам?

Обсяг виробництва ВПК у 2024 році становив 9 млрд. доларів. А потужність у нас в галузі – 25-30 млрд. доларів. Тобто ми можемо більш ніж втричі збільшити обсяги обсяги виробництва.Чому ми цього не робимо? Бракує коштів. У нас немає в бюджеті достатньо коштів, і навіть з урахуванням програм, де ми отримуємо гроші від заморожених російських активів, це не співставно з можливостями галузі, з потенціалом ВПК. Тому я виступаю за частковий експорт зброї. Перелік видів озброєнь, рішення щодо їх експорту повинні приймати не політики, а спеціалісти. Причому спеціалісти з безпеки. І вони повинні визначати, які позиції можуть іти на експорт, оцінюючи увесь спектр ризиків, у тому числі той, щоб вони не потрапили через треті країни до рук агресора. А які не можуть взагалі ніяким чином бути відправлені на експорт. Для цього потрібні військові експерти. Але точно цей процес повинен бути відкритим. Тому що це залучає до галузі важливий фінансовий ресурс.

Причому той фінансовий ресурс, який готові давати європейці за рахунок великих програм по переозброєнню, які вони зараз відкривають. SAFE– велика програма, яка дає можливість нам отримувати наддешеві кредити саме на виробництво зброї. Друге – це робочі місця для українців. Третє – цеподатки до бюджету. Четверте – це місце на світовому ринку озброєнь. У нас зараз в світі військові витрати зросли до рекордного рівня 2,7 трильйонів доларів. Це величезний ринок, який росте, і де ми повинні зайняти доступну для нас частину. І ще важливо, що експорт – це частина інтеграції з партнерами. Бо коли ми постачаємо зброю, ми обмінюємося технологіями, утворюємо єдину інфраструктуру виробництва зброї з європейцями. Тому я вважаю, що ми повинні ухвалити це рішення найшвидше. Наше завдання – дати можливість галузі розвиватися, рости, приносити гроші, створювати робочі місця. І для цього не потрібні нові закони, лише рішення уряду.

Не так давно ви казали про проблему курсів в обмінних пунктах – зокрема щодо “нових” і “старих” доларів. В чому головна проблема і чи відреагував Нацбанк на вашу заяву на початку березня щодо контролю над обмінниками?

Ця ситуація з подвійними курсами – це шахрайство. Шахрайство обмінників валют, шахрайство валютчиків, які намагаються заробити додаткову комісію без будь-яких причин. Не на гірших доларах чи кращих доларах. Ні, просто тому, що вони дуже хочуть. Вони на це не мають права, вони не мають право встановлювати додаткову комісію за будь-який колір долара. Всі долари однакові. Якщо вони істотно не пошкоджені і не потребують обміну в банку через інкасо, де банки встановлюють комісії за такі операції, то незаконно вимагати від споживача додаткових комісій через купюру якогось певного року випуску. Для всіх доларів має бути єдиний курс.

Важливо

Якщо люди стикаються з такою ситуацією, вони мають повідомити про це мені або Національному банку і Національній поліції. Національний банк повинен постійно займатися цим і забезпечувати дотримання законодавства валютчиками, працюючи на результат. Тобто негативний результат для Національного банку – це обґрунтована скарга від споживача. Бо вони повинні упереджувати ці порушення, а не бігати по обмінникам тоді, коли Гетманцев щось напише їм і буде вимагати публічно покарати винних. Тому тут треба працювати краще всім і постійно.

Про оподаткування продажів на OLX та інших платформах і листи від ДПС щодо платежів через NovaPay

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який зобов’яже онлайн-платформи звітувати податковій про своїх продавців. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що передбачає цей проєкт?

Кабінет Міністрів, відповідно до Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, підготував і подав до Верховної Ради законопроєкт, де платформи повинні утримувати податок у тих осіб, які використовують їх для надання послуг або продажу товарів. Я не готовий зараз говорити про позицію нашого комітету щодо цього законопроекту, адже ще не почали його розгляд та навіть обговорення на майданчику комітету. Ми збираємо зараз різноманітні думки і позиції від бізнесу, від громадськості, від Кабміну.

Що я можу гарантувати, це те, що на базі комітету відбудеться велика дискусія щодо цього законопроекту. Важливий момент, який чомусь викривлено подається у ЗМІ: законопроєкт не передбачає додаткове оподаткування, він передбачає механізм сплати вже існуючих податків. А на ФОПів цей законопроєкт не поширюється взагалі. Адже підприємці працюють офіційно. Це поширюється на фізичних осіб, які не є підприємцями, які вже років як з 20 повинні сплачувати податки. Давайте будемо відверті і будемо говорити людям правду: сьогодні за Податковим кодексом надавачі послуг, або продавці-фізособи вже повинні сплачувати податки за загальною ставкою 18% ПДФО плюс 5% військовий збір. А ось законопроєкт передбачає лише механізм утримання податків через ті платформи, які надають відповідні послуги. І крім того, він передбачає податкову пільгу – не 18% ПДФО, а 5%.

Важливо

І ця пільга застосовується до всіх доходів, які отримуються через платформу. Відомо, що велика дискусія в суспільстві йде навколо продажу вживаних речей через платформи. Ми в комітеті не дамо прийняти законопроект, який би передбачав оподаткування вживаних речей, якщо вони продаються не бізнесом. Наша позиція: потрібно відмежувати бізнес, що не зареєстрований, від життєдіяльності звичайної людини. Але прийняттю законопроекту буде передувати відкрита та прозора суспільна дискусія.

А як щодо листів від ДПС стосовно продавців, що отримали оплату через NovaPay?

Це також повинно стосуватися виключно незареєстрованого, прихованого бізнесу. Крапка. Я знаю, що в цьому полягає принципова позиція керівництва ДПС. Тому перед тим, як прийняти рішення, відправляти або ні запит від ДПС, податківець має визначити, що тут має місце дійсно саме підприємницька діяльність, ухилення від оподаткування та значні втрати бюджету.

Про податковий контроль, РРО, податки, як в Польщі, та розкриття банківської таємниці

Податковий контроль посилюється – кажуть фахівці, чи пов’язане більш ретельне адміністрування в Україні та нові податкові ініціативи з процесами євроінтеграції? Які нові ключові податкові зміни для бізнесу ми очікуємо саме внаслідок вступу до ЄС чи то напередодні вступу?

Я чесно вам скажу, що я не бачу посилення податкового контролю. Якщо посиленням податкового контролю вважають введення фіскалізації і чеків в 2023-му році вже обов’язково і зі штрафами, то я не вважаю це посиленням податкового контролю, я вважаю це нормою, до якої ми врешті приводимо нашу торгівлю. Це не нормально, коли половина чи більше, 60% торгівлі працює без документів в чорному кеші. Тобто тут не можна говорити про те, що є якийсь податковий контроль, а ми його посилюємо. Мова йде про те, що його не було взагалі, а тепер він є.

Якщо говорити про акциз, то там давно треба було посилити податковий контроль з тютюнщиками, з алкоголем, з паливом. Давним-давно треба було посилити контроль. Я дуже вдячний податковій , коли вони дійсно навели та продовжують наводити порядок з підакцизними галузями. Але у 2025-му році експерти відзначають деякі негативні тренди, наприклад, ми бачимо збільшення тіньової частки в тютюновій галузі знову, хоча в 2024 році вона вдвічі зменшилася. Переконаний, вони не мають системного значення та будуть подолані фіскалами та правоохоронцями. Я послідовний прихильник детінізації. Бо детінізація у нас – це частина євроінтеграції, але зараз йдеться не тільки про євроінтеграцію, а про виживання країни.

Детінізація – це про економіку, це зробити закон один для всіх. І дійсно без детінізації ми не вступимо в Євросоюз. Але також без детінізації ми війну не виграємо. Ми втратимо країну, бо ми з вами недооцінюємо оцього внутрішнього ворогу, який краде. Що таке тінь? Це ж не тільки ухилення від оподаткування. Це ухилення від оподаткування в комплексі з державною корупцією, бо вона ж харчується на цьому ухиленні від оподаткування. Тому ми можемо говорити про посилення податкового контролю не в контексті посилення, а в контексті взагалі його введення та подолання безладу, що був у країні протягом 30 років.

Чи потрібно Україні збільшувати податкове навантаження на фізичних осіб, на вашу думку, або ж переходити на прогресивну шкалу, яка є, наприклад, у Польщі? Чи може в недалекому майбутньому Україна змінити податкове законодавство?

Це вказано у Національній стратегії доходів до 2030 року. Там йдеться про прогресивну шкалу оподаткування фізичних осіб. І в Національній стратегії доходів є питання реформування оподаткування фізичних осіб. Взагалі реформа оподаткування доходів давно на часі, ще до війни була на часі. І я це відстоював. Реформа передбачає осучаснення оподаткування доходів. Перше — це реформування єдиного податку за польською моделлю після війни. Це є в НСД. Ми з тією системою єдиного податку, коли надвеликий бізнес ухиляється через подрібнення, не пройдемо в ЄС. Нас не впустять.

Важливо

Друге – це прогресія і розширення можливостей для податкових вирахувань, і, як не дивно, зменшення об’єкту оподаткування. Прогресія – це не про збільшення податкового навантаження. Прогресія про більш справедливе оподаткування. Коли, наприклад, у нас зараз є ставка 18%, а внаслідок прогресії буде ставка, наприклад, 10%, 18% і 25% (умовно) залежно від доходів. Тому для певних осіб ставка буде зменшена, для певних осіб залишиться нинішньою, для певних осіб збільшиться. Я б ще відстоював зменшення ставки податку на прибуток підприємств до 10%.

Але ж податкове навантаження для фізичних осіб ширше, і те ж ПДВ – це загалом теж про оподаткування фізосіб також, чи будуть зміни?

Ми не бачимо сьогодні підстав для зміни цього податку. Я особисто не буду говорити за уряд, бо там є різні розмови зараз з МВФ про 2026 рік. За себе скажу: я не бачу на сьогодні підстав для підвищення податку на додану вартість. І якщо ми говоримо про бюджет навіть 2026 року, то перед тим, як говорити про якесь підвищення, уряд повинен спершу показати використання потенціалу детінізації, який є надпотужний. Друге: уряд має використати потенціал економії ресурсів. Тобто оці всі програми типу кешбеку і інших державних програм, які неефективні, треба скоротити. І третє: уряд повинен використати потенціал ОВГЗ (військових облігацій), залучивши гроші місцевих бюджетів і банківської системи. Оці три джерела вони повинні використати і за рахунок цього вони мають вирішити питання з бюджетом на наступний рік. І якщо їх буде недостатньо, то тільки тоді ми зможемо говорити про якесь оподаткування, і то дуже обережно.

Щодо РРО – раніше було багато дискусій навколо реєстраторів, наразі як оцінюєте роль РРО для податкових надходжень та чи вдалося добитися стовідсоткового встановлення?

В березні 2025-го року загальна сума виторгів становила 451,7 млрд. грн. Що на 14,5% більше, ніж в січні 2025 року. Та на 6 млрд. грн. більше, ніж в грудні 2024 року. А грудень завжди дає найбільші показники, бо це новорічні свята, тому ми порівнюємо з груднем. Середньоденна сума виторгів, тобто це скільки продали за день, в березні становить 14,6 млрд. грн., це більше на 600 млн або на 4,3%, ніж в лютому 2025 року. Та на 200 млн. грн. або на 1,4% вище, ніж в грудні 2024 року. І взагалі є найвищим показником з моменту введення обов’язкової фіскалізації.

Я дуже вдячний новій команді Державної податкової служби, що вони продовжили тренд, який попередня команда ствердила у збільшенні виторгів з РРО. Водночас, переконаний в тому, що попереду набагато більше роботи, бо велика частина торгівлі сьогодні перебуває в тіні. І ви можете просто поїхати на Столичний ринок чи на будь-який інший великий ринок. Можете навіть пройтися по торгівельному центру в Києві, в Дніпрі, в Харкові, у Львові, і побачити, що, на жаль, чеки б’ють не всі. І я тут не розділяю відповідальність нинішнього керівництва податкової та мою відповідальність. Я сам за це несу відповідальність. Я беру на себе цю відповідальність, бо це дуже важке завдання, яке треба відпрацьовувати щоденно. І відпрацьовувати треба кадровими рішеннями. Якщо керівник відділу чи управління фактичних перевірок не може забезпечити видачу чека на підконтрольній території такими великими суб’єктами, значить, він не на своєму місці, він повинен залишити це місце і дати можливість іншому працювати. Якщо такого підходу не буде, то нічого з детінізацією та контролем через РРО не вийде.

В Нацстратегії також є план розширення доступу ДПС до інформації про банківські рахунки платників податків. Коли саме розпочнуться такі перевірки та чи будуть зміни до закону “Про банки та банківську діяльність” через фактичне скасування банківської таємниці?

Ми в цьому скликанні ВРУ точно не розкриємо банківську таємницю податковій. Далі – я не знаю, якою може бути стратегія тих, хто прийде після нас до парламенту. Але в цьому скликанні ніяких змін по доступу до банківської таємниці не буде. До кінця війни ніяких змін не буде.

Важливо

В Національній стратегії доходів до 2030 року передбачено на другому етапі, коли буде проведено реформування податкової служби і будуть реалізовані заходи щодо захисту персональних даних, то буде певним чином забезпечений доступ ДПС до банківських даних. Але ці зміни ще не реалізовані. Їх реалізація передбачається на 2025-2026 рік. Коли вони це зроблять, поки невідомо.

І важливо ось це: доступ до банківських рахунків якщо й буде колись, то він буде стосуватися лише підприємців. Тільки підприємців. Тому щодо інших можна не хвилюватись. Це, до речі, також є в Кабмінівській Нацстретегії доходів. Загалом для детінізації не так важливий доступ до даних про рахунки, адже грає більшу роль інше: фіскалізація, детінізація торгівлі, перезавантаження митниці, великі масиви грошей, які системно організованою злочинністю тримаються в тіні. І, звісно, треба більше займатися протидією ухилення у сфері торгівлі та виробництва підакцизних товарів.