Справа “Енергоатому”: чи призведе “Міндічгейт” до скорочення міжнародної допомоги Україні

Справа НАЕК «Енергоатом», яка вже призвела до відставки міністра юстиції Германа Галущенка та глави Міненерго Світлани Гринчук, стала не лише черговим викриттям корупції, а й глибоким політичним викликом для всієї країни. Виникло питання: а хто насправді керує найбільшою в Україні державною атомною компанією, яка експлуатує всі АЕС? І як ми збалансуємо необхідність повного розслідування корупції та не допустимо вакууму управління під час війни?

Скандал “Енергоатом”: як корупція стала каталізатором політичного шторму

Після резонансних повідомлень НАБУ та САП щодо розкрадання коштів, призначених на будівництво систем фізичного захисту об’єктів енергетики, українська енергетика опинилася в подвійній кризі – управлінській та репутаційній.

Охорона деяких енергооб'єктів ще не завершена, відповідальні за проект посадовці втратили свої посади.

НАБУ викрило організоване злочинне угруповання, яке систематично отримувало 10-15% хабарів від підрядів Енергоатому. Затримано колишнього виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки ДП “Енергоатом” Дмитра Басова та інших фігурантів справи. Однак справа стосувалася не лише чиновників середньої ланки, а й глави Міненерго Світлани Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка, які написали заяви про відставку. А Кабінет міністрів розірвав повноваження наглядової ради держкомпанії.

Наразі держслужби проводять комплексний аудит НАЕК «Енергоатом», спрямований на перевірку закупівель та фінансової діяльності. У цьому контексті та за експертними оцінками справу НАЕК «Енергоатом» можна вважати наймасштабнішим корупційним скандалом в історії України, особливо зважаючи на масштаби збитків – близько $100 млн хабарів та причетність вищих посадовців.

«Скандальний сценарій» і криза влади: експерти перерахували загрози для країни

Скандал спалахнув саме тоді, коли Росія поновила масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, і тепер ситуацію оцінюють не лише з економічної, а й з політичної точки зору.

«Виявилося, що одним із ключових енергетичних об’єктів, який безпосередньо впливає на енергетичну безпеку країни, керує не уряд України і навіть не наглядова рада, а призначені туди зовнішні фізичні особи – вітчизняні та іноземні. Саме ці люди фактично контролювали діяльність «Енергоатому», що стало однією з причин корупційного скандалу», – каже народний депутат, перший заступник голови Енерго Олексій Кучеренко. Житловий комітет.

Він попереджає, що ситуація в енергетиці є системною і потребує комплексного реагування, інакше можливі ще більші політичні та економічні кризи: «Залишається питання про здатність влади діяти в умовах військової кризи. Політична відповідальність лежить насамперед на владі та її підтримці. Водночас ми не повинні допустити, щоб країна була втрачена в цей важкий час».

Кучеренко попереджає, що наслідки політичної кризи можуть бути дуже серйозними та наводить історичні приклади, до яких масштабних катастроф вони призводять.

“Згадаймо історію Російської імперії 1917-1918 років – спочатку були Лютнева і Жовтнева революції, політична криза, військовий комунізм, а потім Сталін. Це приклад того, до чого можуть призвести такі політичні потрясіння”, – зазначає нардеп.

Потужність вакууму

Політолог Володимир Фесенко додає, що зараз головна мета влади – знайти баланс між необхідністю ефективного розслідування корупційних справ і збереженням політичної стабільності в умовах війни.

«Слідство має бути передано до суду і завершено справедливо. Водночас важливо не допустити дестабілізації, бо це може мати серйозні наслідки для країни», – каже політолог.

Фесенко наголошує, що політичний аспект скандалу посилюють фігуранти, наближені до глави держави.

«Серед них є люди з близького оточення президента, що додає справі політичного забарвлення. Ймовірно, це вплине на позицію влади та оцінку президента», – зауважує політолог.

Що важливо

Але можливі наслідки непередбачувані: якщо ситуація вийде з-під контролю, ймовірно, виникнуть серйозні ризики, зокрема через урядову кризу – політичний вакуум, який становить величезну загрозу під час війни.

«На сьогодні оптимальним варіантом є усунення з посад усіх осіб, які мають безпосереднє відношення до корупційної справи, і очищення всіх відповідних структур, щоб уникнути подальших ризиків», – зазначає Фесенко.

Водночас експерт наголошує на важливості безперервності роботи енергетичних об’єктів: «При цьому важливо не створити вакуум в Міненерго та НАЕК «Енергоатом». Перед призначенням нового міністра має бути грамотно організована процедура передачі повноважень».

Міжнародна підтримка під загрозою? Реакція партнерів

На думку експертів, політична нестабільність може вплинути на зовнішню міжнародну підтримку України. Водночас, як наголошує Володимир Фесенко, європейські партнери розуміють важливість допомоги для безпеки Європи та успішного завершення війни, тому допомога не припинятиметься, але буде посилено контроль за використанням коштів.

“Просто так російські активи нам не передадуть. Якщо мова йде про використання таких активів, то буде створена спеціальна структура, яка займатиметься їх утилізацією. Крім того, буде посилено контроль за використанням міжнародної та бюджетної допомоги – особливо в сфері енергетики”, – пояснив експерт.

Тим часом справа “Енергоатому” вже шокувала світових лідерів. Деякі з них висловили стурбованість корупційними скандалами, але водночас підтвердили готовність до подальшої підтримки.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала енергетичний скандал “надзвичайно плачевним”, наголосила на неприпустимості корупції “особливо зараз” і закликала українську владу “діяти дуже швидко і серйозно”.

«Належною відповіддю є продовження надання економічної та військової допомоги, а потім допомога в боротьбі з корупцією», — заявив міністр фінансів Норвегії Столтенберг 13 листопада.

Чимало інших європейських чиновників також підтвердили готовність підтримати Україну.

Тому данський міністр Луз зазначив: «Скандал не повинен похитнути довіру, але Україна повинна продовжувати реформи».

Що важливо

Нідерландський міністр Гейнен зазначив, що умовою отримання допомоги є боротьба з корупцією, а литовський віце-міністр Вайтекунас нагадав: «Україна бореться за свободу всієї Європи».

Таким чином, міжнародні партнери зберігають підтримку України, але посилюють вимоги контролю та прозорості, щоб допомога ефективно зміцнювала обороноздатність країни.

Стан захисту об'єктів енергетики: від завершення до загрози атак

Енергоексперт Олексій Кучеренко наголошує, що захист енергетичних об’єктів триває, але багато роботи залишається незавершеною: «Витратили гроші, які фактично пішли на вітер. Зараз змушені це добудовувати, але це дорого».

За його словами, зараз “Укренерго” контролює цей процес, і фінансування залишається приблизно на тому ж рівні, що й було раніше.

Водночас Кучеренко попереджає, що навіть сучасні бетонні укриття не гарантують повної безпеки від ракетного обстрілу чи дронів.

«Вони фіксують частину ударів і збільшують шанси врятувати складну техніку, але повного захисту немає», – пояснює він.

Як я писав раніше центр«Відмитих» у центрі Києва 100 мільйонів доларів вистачило б на захист 10 об’єктів. Конструкції можуть включати трансформатори потужністю 300 тис. кВА. Про це розповіла фахівець у сфері критичної інфраструктури Анна Мінюкова.