Автор Бондар Анастасія 
Володимир Путін активізував публічні заяви про «стабільність» російської економіки, намагаючись переконати світ у здатності Росії вести довготривалу війну з Україною. Водночас аналітики зазначають, що ці сигнали є частиною масштабної інформаційної кампанії, покликаної приховати реальні проблеми всередині країни.
як повідомляє Інститут воєнних досліджень (ISW), промови президента Російської Федерації є більше пропагандистськими, ніж практичними, і адресовані як вітчизняній, так і західній аудиторії. Зокрема, 8 грудня на засіданні Ради зі стратегічного розвитку та національних проектів Путін заявив, що держава нібито активно працює над подоланням демографічної кризи та створює додаткові стимули для підвищення народжуваності.
У своєму виступі він розповів про розширення програм субсидій, пільг та соціальної підтримки сімей з дітьми, намагаючись створити враження стабільності та турботи держави. Водночас Путін був змушений визнати, що народжуваність у Росії продовжує падати. Цей факт він намагався пояснити туманними фразами про «зовнішні чинники», не згадуючи прямо про війну з Україною, яка вже призвела до значних втрат серед чоловічого населення та міграційних хвиль.
Окремим елементом його виступу стала заява про намір враховувати демографічні показники при оцінці роботи воєвод. На думку експертів, це може свідчити про спробу перекласти частину відповідальності за погіршення ситуації на місцеву владу.
Путін також виділив тимчасово окуповані території України – Херсонську та Запорізьку області. За його словами, є очевидно позитивна тенденція щодо бажання суспільства народжувати дітей. ISW вважає, що такі заяви не відповідають дійсності та є частиною стратегії Кремля щодо використання окупованих регіонів як демографічного та трудового резерву, а також елементом легітимізації окупації через соціальні наративи.
У блоці про економіку Путін представив оптимістичні прогнози щодо ВВП Росії, заявивши, що зростання може становити близько 1% до кінця 2025 року. Він також повідомив, що інфляція нібито контролюється на рівні 6% або нижче, підкресливши, що економіка залишається «стійкою», а безробіття залишається низьким.
Цю риторику підтримав прем’єр-міністр Михайло Мішустін, який заявив, що російська економіка нібито зросла майже на 10% за останні три роки, незважаючи на “безпрецедентний тиск санкцій”. На думку аналітиків ISW, такі заяви будуть скоріше заспокійливим сигналом для внутрішнього одержувача, ніж відображатимуть реальний стан російської економіки, яка бореться з дефіцитом бюджету, технологічними обмеженнями та залежністю від військових витрат.
Експерти також звертають увагу на те, що активність Путіна на тему економічної «стабільності» значно зросла напередодні контактів між представниками Росії та США, які відбулися в Москві 2 грудня. На їхню думку, це свідчить про спробу вплинути на переговорну позицію Заходу та переконати партнерів України, що посилення санкцій не принесе результату.
Водночас Путін послідовно уникає прямого зв’язку економічних труднощів із війною в Україні. У своїх виступах він майже не згадує витрати на військові дії, величезні втрати на фронті та віддалені наслідки мобілізації для ринку праці та соціальної сфери, що, на думку аналітиків, є свідомою спробою приховати справжні причини погіршення економічної ситуації.
ISW підкреслює, що Кремль паралельно просуває два ключових інформаційних потоки: про «сильну та самодостатню економіку» та про «неминучість перемоги» у війні. Обидва наративи мають на меті чинити тиск на Захід і Україну, змушуючи їх боятися тривалих військових дій і заохочуючи їх піти на поступки на умовах Москви.
Водночас аналітики підкреслюють, що Росія має серйозні внутрішні слабкості, як у військовій, так і в економічній сферах. На їхню думку, саме ці слабкі місця можна використати, щоб змусити Кремль піти на реальні переговори та компромісні рішення, а заяви про «неминучість перемоги» не відповідають реальній ситуації.
Особливу увагу в доповіді приділено заявам російських офіційних осіб, які демонструють жорстку позицію Кремля щодо можливих мирних угод. Заступник голови комітету з оборони Держдуми Росії Олексій Журавльов заявив, що, на його думку, для Росії не важливо, хто підпише документи після закінчення війни, а принципово, щоб умови повністю відповідали інтересам Москви. Він також висловив позицію, що переговори мають відбуватися не з Україною, а зі США. Цю лінію доповнив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що переговори про припинення війни мають вестися без розголосу та широкого інформування. ISW вважає, що така тактика може маніпулювати інформаційним полем і маскувати небажання Росії йти на реальні поступки.
Нагадаємо, експорт нафтопродуктів з Росії впав до найнижчого рівня з початку війни через проблеми на заводах і посилення санкцій Заходу. Наприклад, середній обсяг морських перевезень за перші 26 днів жовтня склав лише 1,89 мільйона барелів на день, що є найнижчим показником з 2022 року.
Також центр писав, що Україна активно використовує ударні безпілотники, які вражають об’єкти в глибині території Росії, зокрема нафтопереробні заводи, склади палива та інші важливі військові та логістичні об’єкти.