Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт №14005, який посилює правила щодо боржників і запроваджує цифровізацію виконавчого провадження. Документ передбачає створення автоматизованої системи для спрощення стягнення боргів, а також обмеження розпорядження майном боржників до повного погашення зобов'язань.
як повідомили на сайті парламенту Верховна Рада ухвалила за основу проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження шляхом цифровізації”. У першому читанні відповідний законопроект №14005 підтримали 236 народних депутатів.
В обґрунтуванні зазначено, що метою документу є забезпечення виконання судових рішень та рішень інших органів шляхом оцифрування окремих стадій виконавчого провадження, оптимізації його стадій та строків здійснення виконавчих дій.
Рада підтримала законопроект Палати представників 14005, який передбачає розширення функцій автоматизованої системи виконавчого провадження. Йдеться про взаємодію контрагентів з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими провайдерами платіжних послуг.
Також планується запровадження взаємодії Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами. Система дозволить автоматично накладати обмеження на передачу права власності або застави на активи, включно з транспортними засобами та нерухомістю.
Як працюватиме нова система стягнення боргів
Після надходження коштів від боржника на рахунок органу державної виконавчої влади або приватного виконавця інформація про нього автоматично видаляється з реєстру боржників. Це буде підставою для арешту рахунків, електронних грошей чи цінних паперів.
Водночас Головне управління експертизи Верховної Ради висловило низку зауважень до законопроекту № 14005. Зокрема, експерти вважають, що деякі його норми обмежують права боржників розпоряджатися власним майном та коштами, що не повною мірою забезпечує мету цифровізації виконавчого провадження.
Як ми вже повідомляли, ухвалення закону про оцифрування виконавчого провадження є частиною зобов’язань України перед ЄС за програмою Ukraine Facility. Через зволікання з ухваленням документу Україна все одно отримає 1,3 млрд євро замість запланованих 2 млрд євро.
Які зміни відчує кожен боржник?
В Україні посилюють правила щодо боржників, а новий законопроєкт вводить низку обмежень. До повного погашення боргу боржники не зможуть продати, подарувати чи заставити власне майно. Мета – попередити ухилення від виконання судових рішень та забезпечити ефективне стягнення боргів.
Основні положення законопроекту:
- автоматизація перевірки боржників у реєстрі під час операцій з майном;
- блокування спроб продажу або переоформлення нерухомості до погашення боргу;
- розширення доступу виконавців заповітів до інформації про майно боржника;
- автоматичне оновлення даних після погашення боргу;
- інтеграція Єдиного реєстру боржників з органами державної влади, банками та фінансовими установами.
Так, Рада ухвалила проект закону про спрощення примусового стягнення боргів, який передбачає створення єдиної електронної системи моніторингу боргів громадян.
Експертне пояснення
як пояснив Сайт ТСН, юрист Роман Ухов, подано законопроект №14005 про адаптацію українського законодавства до європейських стандартів.
«Наразі в Україні дійсно є проблеми з виконанням судових рішень, оскільки дії контрагентів можуть бути неефективними та можуть бути заблоковані боржниками. І головна мета законопроекту – розширити права контрагентів та спростити здійснення виконавчої діяльності. Автоматизація, скажімо так, прискорити та спростити виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості на підставі судових рішень», – каже Роман Ухов.
Чи можна забрати єдину квартиру боржника?
За словами юриста, акт не змінює принципової позиції щодо недоторканності окремого житлового приміщення.
“Але всі ці рішення приймаються на підставі звернення до суду та залучення органів опіки та піклування. У разі ухвалення закону для виконавців буде спрощено процедуру порушення таких справ. Що стосується реалізації права на єдину квартиру, яка є у людини, то, по-перше, це має відбуватися, якщо борг перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тис. грн). По-друге, така реалізація, якщо є діти або люди з з обмеженою мобільністю, має відбуватися за участю офіцера пробації та органів опіки та піклування», – зазначив юрист.
Роман Ухов також наголосив, що у разі неправомірних дій виконавців заповіту боржник може оскаржити його рішення до суду або звернутися до Міністерства юстиції.
Що далі із законом?
За словами експерта, документ ще не остаточний.
«Ці правки можуть бути враховані і вже в другому читанні або буде винесено на голосування остаточну редакцію законопроекту, або це рішення може не прийматися. Після голосування законопроект буде передано на підпис Президенту України, який може пообіцяти це зробити, якщо визнає, що законопроект порушує Конституцію», – пояснив Роман Ухов.
Нагадаємо, що ухвалення законопроєкту №14005 щодо спрощення стягнення боргів є частиною реформ, необхідних для інтеграції законодавства України з європейським. Закон має забезпечити більшу ефективність роботи державних і приватних виконавців та підвищити рівень виконання судових рішень в Україні.
Як зазначено центрУ 2025 році в Україні було стягнуто лише 1,1 млн боргів на загальну суму 15,11 млрд грн. При цьому закрито майже 400 тис. виконавче провадження через неможливість повернути кошти.
центр Також він написав, що в Україні зросла кількість боржників за комунальні послуги та дізнався все про стягнення та виселення з квартир за борги під час воєнного стану, а також про норми, які захищають громадян.

