В індустрії краси ми часто говоримо про тренди, але рідко про людей, які створюють ці тренди.
Однією з таких трендсеттерів є Діана Горобець, українська майстриня з нарощування та ламінування вій, яка починала з Чернівців, працювала в Іспанії, а сьогодні розвиває власний бренд H-Lashes у США.
Вивести місцевий бізнес на міжнародний рівень без інвесторів і гучного піару цілком можливо, хоча й нелегко. Як Діані це вдалося? Відповіді ви знайдете в нашому матеріалі.
Перші змагання: важливий досвід і цінні спостереження
Професійні чемпіонати з мистецтва вій — це не велич сцени, а точність і контроль. Оцінюють не тільки естетику, а й стерильність, швидкість і відповідність стандартам.
Воробей вперше поїхав на змагання EEBA в Париж – тоді як учасник від України без команди та спонсорів. Вона повернулася з нагородою.
Потім був чемпіонат у Німеччині. Результатом стала чергова перемога та запрошення до складу журі.
«Ти або зростаєш у конкуренції, або залишаєшся у своїй зоні комфорту. Для мене це був спосіб зрозуміти, де я був у цій професії та який ранг мав», — каже він.
США і нові правила гри
Після переїзду в США Діана не відмовлялася від участі в тамтешніх чемпіонатах. У 2024 році вона отримала гран-прі Global Talent Beauty Cup USA. Через рік вона сама почала оцінювати роботи учасників.
Судити, каже, виявилося складніше, ніж брати участь: треба залишити емоції позаду і дивитися лише на певні стандарти.
«Коли ти сидиш у журі, починаєш по-іншому сприймати свою роботу. Це корисний тест на професійну зрілість», – додає він.
Ідея, яка перетворилася на свідомий бренд
Ідея створити власний бренд виникла не після успіху, а під час роботи Діани в Іспанії. Там вона проаналізувала роботу різних шкіл майстрів з нарощування вій – спостерігала, як по-різному вони ставляться до безпеки процедур. Саме тоді народилася ідея створення продукту, який поєднав би дію та догляд.
Вона помітила, що більшість засобів для ламінування занадто агресивні, особливо для світлих вій. Вона почала шукати альтернативу, експериментуючи з більш делікатними формулами на основі органічних інгредієнтів.
Так з'явилася торгова марка H-Lashes, зареєстрована в США. Продукція виготовляється невеликими партіями, деякі з них дівчина тестує сама – на моделях чи друзях.
Бренд не має гучного маркетингу, але натомість користується репутацією серед професіоналів. Більшість замовлень надходить з особистих рекомендацій. Як виявилося, звичне для нас «сарафанне радіо» працює і на інших континентах.
Українка серед професіоналів: про стандарти та довіру
Воробей є членом Національної асоціації художників Lash (NALA), організації, яка розробляє стандарти для художників.
Там він бере участь у робочих групах, які готують навчальні матеріали з гігієни та стерилізації інструментів.
«Ми намагаємося забезпечити, щоб майстри в кожній країні працювали за однаковими принципами», — каже він. «Тому що краса — це, звичайно, добре. Але найголовніше — безпека».
Як знайти своє місце на ринку?
Американський ринок послуг з нарощування вій динамічно розвивається: попит на ламінування вій зростає з кожним роком.
H-Lashes працює в середньому та преміальному сегменті. Масове виробництво Діана не планує: «Я ближче до точності, ніж до масштабу. Хочу знати кожен крок — від рецепту до упаковки».
У професійних колах її часто називають «технологом з руками майстра», рідкісне поєднання в галузі, яка зазвичай обирає лише одну роль.
За лаштунками прекрасної професії
За вісім років роботи Воробей навчився найголовнішого: не ідеалізувати роботу.
«Багато хто думає, що все просто — гарний офіс, приємні клієнти. Насправді більша частина дня — це рутина: стерилізація, документи, перевірка складу. Але в цьому й полягає професіоналізм».
Відкривати мережу салонів не планує. Найближчим часом буде створено невелику навчальну майстерню, де майстри зможуть підвищувати кваліфікацію та розуміти основи хімії та гігієнічних процесів.
«Я хочу, щоб ця професія вийшла з тіні «косметичного хобі» і стала повноцінною спеціальністю», – каже Діана.
Вона не любить робити гучних заяв і не називає себе винятковим підприємцем.
Вона просто працює – день за днем, так само ретельно, як тоді, коли вперше взяла інструменти.

