ВВП зростає, ФОПи тримаються, долар стабільний — підсумки економічної ситуації в Україні у 2025 році

центр зібрав оцінки економістів та прогнози ключових інституцій, щоб зрозуміти стан української економіки на кінець 2025 року та стартові умови, з якими країна входить у 2026 рік.

ВВП: зростання є, але без ілюзій

Головний підсумок 2025 року для України – економіка вистояла. Після глибокого спаду в 2022-2023 роках і складної стабілізації в 2024 році країні вдалося зберегти обережне зростання і цього року. Він виявився скромнішим, ніж очікувалося спочатку: за оцінками Національного банку Польщі, реальний ВВП зріс на 1,9% замість прогнозованих 2,1%. На результат вплинула ситуація в енергетиці, дефіцит кадрів і загальний ризик війни, яка постійно тисне на бізнес.

Проте навіть такі цифри в нинішніх умовах – це вже досягнення.

“Для країни, яка четвертий рік перебуває під ударами величезного ворога, навіть невеликий приріст – це вже дуже добре. У нас ВВП все одно зростає, і це результат”, – наголошує координатор експертних груп Платформи економічних експертів Олег Гетьман.

Однак у 2025 році економіка фактично працювала на мінімальному рівні, спираючись на аграрний сектор, деякі галузі, державні витрати та внутрішнє споживання. Важливу роль відіграла також підтримка міжнародних партнерів та відносно виважена макроекономічна політика держави.

До кінця року номінальний ВВП перевищить довоєнний рівень і складе приблизно $214 млрд, але про повне відновлення говорити рано. Війна, зруйнована інфраструктура, брак робочої сили та залежність від зовнішнього фінансування перешкоджають потенціалу зростання. Тому очікування на 2026 рік залишаються обережними – більшість аналітиків прогнозують зростання ВВП на 1-2%, сподіваючись, що економіка продовжить підтримувати себе – навіть у складних умовах.

Інфляція: чому впали ціни і що далі

Для української економіки 2025 рік став роком поступового контролю та стабілізації цін. Після пікового підвищення інфляції на 15,9% у травні зростання споживчих цін сповільнилося до 9,2% на кінець року.

Ключову роль відіграла обмежувальна монетарна політика НБУ: запровадження відносно високої облікової ставки зробило кредити дорожчими, а витрати – більш обережними, що зменшило тиск на ціни. На ціни також вплинули стабільні тарифи на більшість комунальних послуг і поступова реконструкція матеріально-технічного забезпечення, що зменшило дефіцит товарів.

Що важливо

Не менш важливою була і бюджетна дисципліна: замість можливого «передруку гривні» дефіцит держави значною мірою покривався за рахунок міжнародної фінансової допомоги та ОВДП. Це запобігло розвитку інфляційної спіралі, а тодішній бізнес адаптувався до умов війни, налагодив логістику, зменшив залежність від екстрених рішень в енергетиці та поступово відновив виробництво.

У разі продовження міжнародної підтримки та відсутності різких енергетичних потрясінь НБУ планує знизити інфляцію до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% до кінця 2027 року.

Проте наскільки реально досягти цієї мети, пояснює Павло Кухта, колишній в.о. заступника міністра економіки.

“Все залежить не тільки від того, що відбувається в країні, а й від загальної політичної ситуації: наскільки швидко настане мир і наскільки відчутним буде приплив капіталу під час відновлення України. Якщо він буде суттєвим, можливе зміцнення гривні, що знизить інфляцію, а Національний банк матиме можливість поповнити свої резерви”, – говорить експерт.

Курс долара: як його зупинили від стрімкого стрибка

Одним із головних економічних досягнень стала можливість підтримувати стабільний курс долара. У 2025 рік Україна увійшла з курсом 42 гривні за долар — і майже з таким курсом входить у 2026 рік. Ні раптових стрибків, ні валютної паніки, ні сюрпризів для бізнесу та споживачів. Ключову роль у цьому відіграв НБУ, який регулярно проводив валютні інтервенції на міжбанківському ринку, пом’якшуючи курсові коливання та запобігаючи його «потрясінням».

Велику роль відіграли золотовалютні резерви, накопичені в основному завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Станом на 1 грудня 2025 року вони не тільки не знизилися, а досягли історичного максимуму — понад $54,7 млрд, що стало найвищим показником за всю історію незалежної України. Саме цей запас міцності дозволяв Нацбанку підтримувати ринок у періоди пікового попиту на валюту та підтримувати довіру до гривні. Додаткову стабілізацію забезпечили валютні надходження від експорту, насамперед аграрного, а також значно спокійніший, ніж у перші роки повномасштабної війни, настрій населення щодо купівлі валюти.

Що стосується 2026 року, то різких стрибків на валютному ринку економісти не прогнозують.

«Базовий сценарій передбачає повільне і контрольоване ослаблення гривні, при цьому курс, найімовірніше, плавно балансуватиме між 42 і 43 гривнями за долар і не створюватиме додаткової напруги», — говорить Олег Гетьман.

Бюджет України: яким був 2025 рік і що чекає у 2026 році

Для бюджету 2025 рік став роком виживання. Дефіцит залишався високим – близько 20% ВВП: державні доходи не покривали обсяг видатків, тому Україна була змушена покривати різницю за рахунок зовнішніх коштів. Головним «рятівним кругом» залишалася міжнародна допомога. Цього року Україна розраховувала отримати від партнерів близько $55 млрд. Незважаючи на те, що значна частина коштів вже отримана, ряд найважливіших програм фінансування ще не завершено і триває виплата траншів.

Ці надходження дозволяли покрити дефіцит, уникнути емісії гривні та зберегти економічну стабільність у важких умовах війни. Однак допомога не завжди надходила вчасно: деякі транші затримувалися або коригувалися, що змушувало уряд шукати додаткові джерела фінансування, зокрема через внутрішні позики та випуск державних облігацій.

Що важливо

Бюджет на 2026 рік також залишиться «військовим»: велика частина коштів піде на оборону, підтримку армії, постачання техніки, логістику та безпеку. Загальні витрати заплановані на рівні приблизно 4,8 трлн грн, а власні доходи становитимуть приблизно 2,9 трлн грн. Очікується, що дефіцит бюджету буде трохи меншим, ніж у 2025 році, і становитиме 18-19% ВВП. Проте без підтримки міжнародних партнерів державі не вдасться ліквідувати цю фінансову дірку.

“Бюджет України завжди “голодний” – грошей постійно не вистачає. Частина коштів виділяється на програми, а потім не вистачає на нагальні потреби. Як і в попередні роки, основним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна допомога, але донори часто ставлять свої умови, що створює конфлікт між потребами бюджету та реальними потребами українців. До 2026 року ми очікуємо приблизно 40 мільярдів доларів, але чи встигне вся сума Це велике питання. Якщо цього не станеться, це станеться, країна відчує серйозний тиск, особливо у сфері військових витрат», – пояснює Павло Кухта.

Стан основних галузей економіки України у 2025 році

Аграрний сектор у 2025 році залишиться одним із головних драйверів економіки. Незважаючи на обстріли, заміновані поля та логістичні труднощі, українським аграріям вдалося зберегти високий обсяг виробництва та присутність на зовнішніх ринках. На кінець року в Україні було зібрано близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, а експорт сільськогосподарської продукції продовжує залишатися ключовим джерелом валютних надходжень для країни. Водночас галузь постійно балансувала між стабільністю та ризиком: транспортні проблеми, обмеження на європейських ринках та високі витрати обмежували прибутки фермерів.

Галузь також зіткнулася з викликами: одні підприємства припинили роботу через обстріли чи енергетичні обмеження, інші перейшли на спрощені формати виробництва. Основу промислового виробництва складали металургія, гірнича промисловість і машинобудування, орієнтовані на експорт. Хоча промисловість не відновила довоєнних обсягів, вона змогла зберегти присутність на зовнішніх ринках завдяки наземній логістиці та маршрутам через дунайські порти, що дозволило уникнути різкого падіння валютних надходжень.

Енергетичний сектор продемонстрував стійкість і адаптивність. Внаслідок обстрілів РФ Україна втратила частину своїх генеруючих потужностей – була відключена значна частина обладнання, що спричинило дефіцит електроенергії та змусило збільшити імпорт з Європи.

Якою буде галузь у 2026 році, поки важко передбачити. За словами директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, все залежатиме від погодних умов та експортних можливостей агросектору.

«Якщо порти й надалі обмежуватимуть експорт, доходи фермерів суттєво впадуть, а це означатиме великі проблеми для агросектору. ВПК продовжуватиме розвиватися, а головною мотивацією залишатимуться кваліфіковані кадри. Енергетика й надалі стикатиметься з викликами: проблеми з’являться не лише у виробництві, а й у передачі електроенергії – існуючі атомні блоки працюють, але передавати електроенергію по пошкоджених мережах дуже важко», – каже економіст.

ФОП під судом: що чекає на малий бізнес

Незважаючи на те, що економіка України значною мірою тримається на ФОПах, 2025 рік став для багатьох з них катастрофічним. Через додаткові податкові навантаження – запровадження військової служби та обов’язкових сплат соціальних внесків – на початку року було закрито понад 106 тис. робочих місць. підприємців, а відкрито менше 65 тис.

Проте українські ФОПи виявилися однією з найстабільніших ланок економіки і за підсумками 9 місяців ситуація заспокоїлася: нові підприємці відкривалися активніше, ніж закривалися (позитивний баланс +15 тис. відкритих ФОП).

Що важливо

Проте на горизонті вже видніються нові загрози. Найсерйознішою загрозою є запровадження ПДВ для малих підприємств.

«Це створить надмірне адміністративне навантаження: доведеться вести облік товарів, реєструвати накладні та подавати складну звітність. Такі зміни можуть принести більше шкоди, ніж користі, ускладнивши роботу ФОПів та обмеживши їх можливість без зайвих перешкод вести бізнес», – попереджає Олег Гетьман.

Павел Кухта вважає, що узгоджене з МВФ запровадження ПДВ для ФОП є дуже невдалим рішенням. Це може призвести до масового закриття підприємств, навіть більшого, ніж на початку 2025 року після невеликого підвищення податків, і бюджет навряд чи досягне очікуваних доходів.

«Якщо реакція бізнесу на податок у 2% вже була помітна, то уявіть, що буде з 20% ПДВ», – попереджає він. На його думку, це призведе до хаосу в податковій системі, блокування податкових накладних і серйозного удару по економіці», – зазначив експерт.

Кухта також підкреслює, що якщо держава не знайде способів обмежити ці загрози, наслідки для малого бізнесу та економіки можуть бути дуже серйозними.