Автор Бондар Анастасія 
Німеччина посилює правила соціальних виплат для безробітних українців. Уряд схвалив реформу, яка передбачає посилення контролю та можливе припинення допомоги. центр Ми дізнавалися, чи можуть ці зміни змусити українців повернутися додому та що їх чекає найближчими роками.
17 грудня уряд Німеччини схвалив законопроєкт про реформу системи соціальної допомоги, який може суттєво змінити правила отримання допомоги з безробіття, зокрема для громадян України, які проживають у країні.
Законопроект передбачає посилення вимог до одержувачів Bürgergeld – основної допомоги по безробіттю. Якщо документ підтримає Бундестаг, зміни можуть набути чинності 1 липня 2026 року.
Згідно з новими правилами, дохід і майно людей, які претендують на допомогу, будуть суворо враховуватися: якщо людина має значні заощадження, вона повинна спочатку використати їх, перш ніж подати заявку на державну допомогу. Також скасовується пільговий період, протягом якого власні кошти раніше не враховувалися.
Важливо, що документ передбачає серйозні санкції за відсутність контакту з центром зайнятості:
- у разі двох пропусків без поважних причин оплата може бути зменшена на 30 %.
- а на трьох – зовсім припинити.
Водночас законопроєкт зберігає загальний розмір виплат на нинішньому рівні – приблизно 563 євро на місяць для одиноких людей, а також покриття витрат на житло.
Це рішення особливо важливо для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року – для них уряд уже пропонує замінити Bürgergeld на менш сприятливі виплати на стандартних умовах для шукачів притулку в розмірі приблизно 441 євро на місяць.
Реформа викликала критику всередині коаліції, особливо з боку соціал-демократів, які вважають, що обмеження можуть перешкодити інтеграції та поставити вразливих людей у скрутне становище.
Що чекає на українців у Німеччині найближчими роками
Голова Управління міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник наголошує, що наміри Німеччини посилити правила надання соціальних виплат є раціональними та хвилюють велику кількість українців.
“Якщо Німеччина оцінює, що понад 400 тис. українців не працюють і не отримують допомоги по безробіттю, то зрозуміло, що це значне навантаження на бюджет. Кожна влада зобов’язана передусім піклуватися про своїх громадян, і така ситуація є неприйнятною для німецького суспільства. Треба розуміти, що уряд не пропонує нічого нового – логіка програми тимчасового захисту була іншою з самого початку”, – говорить він. центр Waxboy
Експерт зазначає, що програма тимчасового захисту українців з моменту запуску мала іншу мету. Передбачалося спрощене працевлаштування людей, які тікали від війни, а матеріальна допомога призначалася лише тим, хто не в змозі забезпечити себе. Однак підраховано, що переважна більшість українців витратить деякий час на вивчення мови, адаптацію та початок роботи.
Воскобойник констатує, що це відбулося не в необхідному масштабі. На його думку, причини різні: хтось не хоче працювати не за фахом, хтось не вивчив мову чи не підтвердив свою професійну кваліфікацію. Не менш важливим фактором він називає психологічний аспект: якщо держава гарантує житло, покриває допомогу по безробіттю та аліменти, виникає спокуса не шукати роботу і жити у своє задоволення.
Однак експерт попереджає, що така стратегія несе серйозні ризики.
“Адже країна, яка дозволила таку підтримку, рано чи пізно може припинити її надавати. Німеччина рухається в цьому напрямку: обмеження або скасування виплат виглядає очевидним кроком для уряду. Інші європейські країни приймуть подібні рішення”, – продовжує експерт.
Як підтвердження цієї тенденції він наводить рішення Польщі: з березня 2026 року країна скасовує допомогу для українців під тимчасовим захистом, оскільки її дія закінчується. Користуватися соціальними виплатами зможуть лише ті, хто працює та робить свій внесок у систему. Воскобойник вважає, що за таким же принципом підуть і інші країни Європи.
Скорочення допомоги українцям в ЄС: чи повернуться вони додому
Експерт пояснює, що ці процеси дають українцям вибір. Люди, які не зможуть прогодувати себе без державної допомоги, або шукатимуть інші країни, де така підтримка ще є, або вирішать повернутися. Водночас у березні 2027 року скрізь у Європі припиняється дія тимчасового захисту. Це означає, що українцям доведеться визначитися зі своїм правовим статусом – залишитися, якщо є причини, пов’язані з роботою, навчанням чи сім’єю, чи повернутися.
Воскобойник наголошує на зрозумілості 400-тисячної цифри: стільки українців незабаром можуть опинитися в критичній ситуації, коли їм доведеться або прискорити пошуки роботи, або жити лише на аліменти, або готуватися до повернення.
Відповідаючи на запитання, чи сприятиме Україна поверненню своїх громадян, експерт зазначає, що створити робочі місця під час війни – майже нездійсненне завдання.
“Держава не повинна сама створювати робочі місця, а повинна створювати умови, які стимулюють бізнес до інвестування: дерегуляція, зниження податків, захист прав власності, страхування від військових ризиків. Цей комплекс заходів може спрацювати, але його ефективність в умовах війни виглядає обмеженою”, – каже Воскобойник.
За його словами, держава робить певні кроки – зокрема програми навчання, діяльність Державного центру зайнятості, а також ініціативи у сфері страхування військових ризиків. Про це говорять і представники влади. Однак, на думку експерта, цього недостатньо і навряд чи забезпечить масове повернення українців, особливо тих, хто вже втратив зв’язок з ринком праці в Україні.
Раніше центр було написано, що уряд Польщі планує позбавити українських біженців особливого статусу, визначеного в Законі про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом, і зрівняти їх з усіма іншими іноземцями.
3 грудня ЗМІ повідомили, що Латвія обмежує фінансову допомогу біженцям з України та відмовляється від низки заходів підтримки.