Запорізька АЕС на межі ризику: що задумали росіяни і як запобігти катастрофі

Ситуація на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) — “критична” і “безпрецедентна”, адже станція вже тиждень працює на резервних генераторах. Як повідомив президент України Володимир Зеленський, це створює реальні загрози ядерній безпеці, оскільки обладнання не розраховане на тривале функціонування в аварійному режимі. Наразі самі реактори перебувають у стані холодного зупинення, що відтерміновує миттєву катастрофу, проте зрозуміло, що її створила Росія собі на користь, свідомо підірвавши лінію електропередач і блокуючи ремонт. За словами профільних експертів, Кремль прагне використати кризу, аби підключити ЗАЕС до своєї енергосистеми і легітимізувати окупацію станції.

Актуальна ситуація на ЗАЕС: критичний режим та ядерна безпека

Зеленський попереджає про критичний рівень небезпеки на ЗАЕС. За словами президента, жоден терорист у світі ще не дозволяв собі чинити з атомною станцією те, що робить Росія. Тривалий режим роботи обладнання, не розрахованого на такі умови, підтверджується виходом з ладу одного з генераторів, що лише підкреслює гостроту проблеми. Експерти наголошують: ситуація на ЗАЕС перебуває у фазі критичних ризиків, адже навіть у холодному зупиненні має бути кілька автономних джерел живлення; якщо дизелі працюють довго, запаси палива виснажуються, і тоді зростає ризик недостатнього охолодження реакторів та басейнів витримки. Цей технічний аспект робить довготривалу роботу на генераторах особливо небезпечною.

Якщо резервні генератори вийдуть із ладу, як сталося з одним з них на ЗАЕС, чи виснажаться їхні запаси палива, охолодження відпрацьованого палива та систем, що підтримують безпечний холодний стан реакторів, може стати недостатнім. А від цього початково зростає ризик пошкодження тепловиділяючих елементів і подальших радіаційних викидів. Саме тому зовнішнє живлення є одним із “ключових стовпів” ядерної безпеки.

“Будь-яке порушення на АЕС — це вже дуже критична ситуація, що несе потенційні загрози. Резервні генератори є останнім джерелом живлення, на яке переходить станція, коли втрачено усі інші. За таких умов необхідно мати значні резерви палива, щоби підтримувати живлення”, — пояснює Фокусу генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.

ЗАЕС під окупацією: що відбувалося на станції від початку повномасштабної війни

Фокус відобразив хронологію ключових подій навколо Запорізької АЕС від початку її окупації.*

* Хронологію складено на основі даних з публічних заяв “Енергоатома”, МАГАТЕ, Офісу президента, дослідження Truth Hounds та коментарів профільних фахівців

Чи існує загроза радіаційної небезпеки

Зазначимо, що одним із ключових повідомлень у нинішній кризі стала заява Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) про запас пального для дизель-генераторів 24 вересня: “Після відключення електроенергії 4 липня 2025 року команду МАГАТЕ, що базується на майданчику ЗАЕС, повідомили, що паливні баки EDG були поповнені достатньою кількістю палива для забезпечення їхньої роботи приблизно 20 днів у разі чергової аварії з електропостачанням за межами майданчика”.

Як тоді повідомило МАГАТЕ, команда агентства розслідує причину відключення електроенергії, яке сталося 23 вересня.

“Глибоке занепокоєння викликає той факт, що ЗАЕС, найбільша атомна електростанція Європи, знову опинилася відключеною від будь-якого зовнішнього енергопостачання. Об’єкт, розташований на лінії фронту, продовжує перебувати під загрозою зникнення. Кожна втрата електроенергії становить реальну загрозу для ядерної безпеки та збільшує ймовірність ядерної аварії”, — прокоментував генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Важливо

Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна у коментарі Фокусу зауважила, що радіаційної небезпеки на ЗАЕС зараз немає, адже енергоблоки на станції перебувають у стані холодного зупинення, але про відсутність загрозу також не йдеться.

“На майданчику є 20 резервних дизель-генераторів. Для живлення систем безпеки достатньо навіть не всіх, адже вони забезпечують роботу насосів охолодження як для шести реакторів, так і для шести басейнів витримки, де зберігається відпрацьоване паливо (за регламентом — до п’яти років). МАГАТЕ підтвердило, що запасу дизельного палива вистачає приблизно на 20 діб, і це звичайне паливо, яке можна купити на АЗС”, — розповіла експертка.

Водночас, на думку Ольги Кошарної, окупанти планують приєднати станцію до енергосистеми РФ.

Російський план і шантаж окупантів: як РФ планує забрати ЗАЕС

Ольга Кошарна зауважила, що представники російської влади навмисно створили кризову ситуацію і не віддають наказ відремонтувати пошкодження на ЗАЕС, тому що планують запуск енергоблоків окупованої станції.

“За інформацією МАГАТЕ, пошкодження відбулося в зоні, яку контролюють російські війська, за 1,5 км від майданчика станції. Чому вони не ремонтують? Бо мають намір приєднати ЗАЕС до російської енергосистеми. Для цього їм потрібно було штучно створити цю аварійну ситуацію. Хоча сам ремонт — справа кількох годин, окупанти навмисно цього не роблять. Є ознаки, що росіяни реалізують завдання, яке озвучив Сергій Кирієнко (перший заступник керівника адміністрації президента РФ Володимира Путіна — ред.) під час наради на ЗАЕС 4 вересня: підготувати блоки до виходу на потужність перед зимою. 23 вересня було пошкоджено лінію 750 кВ ЗАЕС через Дніпро. До того, 7 травня, умисно пошкодили лінію живлення 330 кВ “Запорізька ТЕС — підстанція Феросплавна”. При цьому “Укренерго” ще від травня не допускали до ремонту. Паралельно росіяни реконструювали обладнання й приєднали Енергодар та об’єкти ЗАЕС до російської енергосистеми”, — розповіла Кошарна.

Із експерткою погоджується директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко: “Росія штучно створила кризу, підірвавши ЛЕП-1, яка з’єднувала ЗАЕС із українською енергосистемою, і тримає пошкоджену ділянку під вогнем, не допускаючи ремонтних бригад. Паралельно вони перекомутують обладнання, щоб під’єднати станцію до енергосистеми РФ”.

За його словами, головна мета Москви — переконати світ, що лише Росія може гарантувати безпеку ЗАЕС, підключивши її до своєї мережі.

“Росія хоче легітимізувати окупацію станції”, — наголосив Омельченко.

Воєнні злочини “Росатому”

Експерти наголошують, що ситуація на ЗАЕС була нестабільною від березня 2022 року — початку її окупації. Проте зараз найбільша атомна електростанція Європи вкотре опинилася у фазі критичних ризиків, а світ лише спостерігає.

“Якщо проаналізувати те, що відбувається із Запорізькою АЕС, на тлі політичної ситуації і тих подій, які ми спостерігаємо в українській енергетиці, то стає зрозумілим, що ми перебуваємо на новому етапі ескалації”, — зауважила енергетична експертка Олена Лапенко.

Як зазначає Лапенко, так і не було запроваджено дієвих санкцій проти російської державної корпорації “Росатом”, попри його безпосередню участь у захопленні ЗАЕС та співпрацю з російською владою у сфері окупаційного управління.

“Росатом” — це така структура, яка має бути під санкціями, тому що вона брала участь у захопленні станції та її окупації. Це величезна корпорація з понад 400 дочірніми компаніями, які прикриваються “мирними” проєктами, але фактично беруть участь у воєнній економіці Росії. Частина компаній експортує товари подвійного призначення, які можуть використовуватися і у військовій сфері. Лише ті підрозділи, що прямо пов’язані з виробництвом ядерної зброї, потрапили під санкції. Решта продовжує працювати без обмежень”, — каже Лапенко.

Додатково до цього міжнародна правозахисна організація Truth Hounds презентувала дослідження “Seizing Power”, що довело пряму співучасть “Росатому” в окупаційному управлінні ЗАЕС та системних катуваннях персоналу, що руйнує культуру безпеки. За їхніми даними, щонайменше 226 цивільних, серед них понад 70 працівників ЗАЕС, були незаконно затримані та піддані психологічним і фізичним катуванням. У матеріалах документовано тиск на персонал станції з метою примусової паспортизації та співпраці з окупаційною адміністрацією. Це дослідження вже презентували у Відні в штаб-квартирі МАГАТЕ, а також на міжнародних правозахисних форумах.

“Росатом” несе відповідальність не лише за безпекові ризики на ЗАЕС, а й за системні воєнні злочини. Проте ЄС лише частково ухвалює окремі персональні санкцій проти корпорації. Тож українські експерти й дипломати систематично закликають партнерів до повної ізоляції російського ядерного сектору, адже він перетворився на інструмент агресії та ядерного шантажу.

Що буде із ЗАЕС: Сибіга та Гроссі обговорили “терористичні дії” Росії

Незважаючи на резолюції міжнародних організацій, російський шантаж триває, а характер діяльності окупантів на ЗАЕС свідчить про те, що вони готують підключення станції до російської енергосистеми.

“Нарада на ЗАЕС Кирієнка і його заява про те, щоб готували виведення блоків на потужність на осінній-зимовий період — ознака того, що вони готують підключення до російської енергосистеми. Енергодар вже підключений. Це дуже небезпечно. Чому? Через низку факторів: дефіцит води для охолодження, некваліфікований персонал, деградація обладнання”, — пояснила Ольга Кошарна.

На тлі того, як РФ намагається використати кризу для підключення ЗАЕС до своєї енергосистеми, отримавши додатковий важіль ядерного шантажу, а українська та міжнародна дипломатія домагається недопущення легалізації цього факту, зустріч у Москві голови МАГАТЕ Гроссі з президентом РФ Володимиром Путіним та верхівкою “Росатому” викликала обурення. А МЗС України назвала цей візит інструментом російської пропаганди, спрямованим на “відбілювання” злочинів “Росатому”, який є частиною військово-промислового комплексу РФ. Цей дипломатичний скандал набув особливої гостроти після оприлюднення розслідування “Seizing Power”. Тож українське міністерство закликало міжнародних партнерів негайно запровадити комплексні санкції проти “Росатому” та його керівництва, наголошуючи, що повне повернення ЗАЕС під український контроль є єдиним шляхом до зниження ядерних ризиків.

“2027 року Гроссі планує висуватися на пост генсека ООН і шукає підтримки в Раді Безпеки, зокрема від РФ. Його візит до Москви та зустрічі з Кирієнком і Ліхачовим виглядають як спроба балансувати, що викликає питання”, — висловила думку щодо ситуації експертка Ольга Кошарна.

Пізніше, 29 вересня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із Рафаелем Гроссі, обговоривши безпрецедентну ситуацію на окупованій Запорізькій АЕС. Глава української дипломатії повідомив, що під час розмови йшлося саме про “терористичні дії Росії” та “поточні критичні загрози ядерній безпеці” на станції, яка вже шостий день залишається відключеною від української енергосистеми.

Важливо

Сибіга наголосив, що Росія викрала українську атомну електростанцію та, попри зростаючий ризик ядерного інциденту, намагається силоміць інтегрувати її у свою енергосистему. Очільники МЗС та МАГАТЕ погодилися, що світ не може допустити цієї небезпечної ситуації.

Українська сторона запропонувала єдиний реалістичний варіант у короткостроковій перспективі для стабілізації ситуації: “Ми вважаємо, що тимчасовий механізм управління МАГАТЕ над Запорізькою АЕС є єдиним реалістичним варіантом, що залишився в короткостроковій перспективі”.

При цьому позиція України залишається незмінною: Запорізька АЕС має бути якнайшвидше повернута її законному власнику — Україні.

Нагадаємо, 23 вересня через провокаційні дії російських військових була пошкоджена остання робоча лінія електропередачі, яка забезпечувала живлення станції від української енергосистеми.