Бізнес закликає владу скасувати податкову пільгу на посилки

Про це йдеться в відкрите звернення Українська Ділова Рада за дорученням Міністра фінансів Сергія Марченка та Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

«Закликаємо народних депутатів якнайшвидше прийняти передбачені законопроектом №11416 зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування ПДВ при отриманні товарів, що пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Водночас пропонуємо невідкладно провести публічне обговорення європейської моделі «Єдиного вікна» для міжнародних відправлень та сприяти її впровадженню в Україні протягом періоду. 2025-2026 роки». – повідомили в УРБ.

На думку фахівців УРБ, діюча пільга призводить до втрат доходів державного бюджету в межах 7-9 млрд грн на рік, а також створює нерівні умови між вітчизняними та міжнародними операторами електронної комерції та вітчизняними та іноземними виробниками.

Проектом пропонується виключити положення про те, що не оподатковується ПДВ імпорт товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, за винятком імпорту товарів, загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одному відправленні від одного відправника фізичної особи в міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи в міжнародних експрес-відправленнях, за умови, що ці товари пересилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначені для особистого чи сімейного використання одержувача, їх характеристики та кількість не вказують на те, що вони ввозяться з комерційною метою (зміни до статей 191, 196 Податкового кодексу України).

Враховуючи світові тенденції та специфіку обробки міжнародних відправлень в Україні, УРБ пропонує продовжити роботу в напрямку обробки міжнародних відправлень та реалізувати наступні кроки в найближчі роки:

– трансформація обтяжливого для контролю та адміністрування ПДВ на міжнародні перевезення у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон, враховуючи, що «традиційна» модель втрачає ефективність в умовах постійного зростання обсягів дрібних перевезень. Стратегія національних доходів України до 2030 року, нещодавно схвалена Радою Міністрів, передбачає гармонізацію із законодавством ЄС щодо податку на додану вартість, зокрема щодо перегляду податкових відрахувань, що має здійснюватися поетапно з 2025 по 2027 роки;

– переглянути неоподатковуваний поріг відповідно до практики ЄС та розширити стягнення ПДВ з іноземних онлайн-продавців, у тому числі товарів невеликої вартості. Це більш складна процедура, ніж стягнення ПДВ з транскордонних покупок цифрових послуг, оскільки вимагає додаткових етапів у митних процесах на кордоні. Стягнення ПДВ на кордоні з великих обсягів вантажів малої вартості залишається обтяжливим для митних органів. Модель «збирання продавцем» усуває цей недолік у поєднанні з вимогою до продавців, особливо цифрових платформ, забезпечити передачу інформації про відправлення та передоплату ПДВ у всьому ланцюжку постачання, що також забезпечить швидке оформлення на кордоні;

– забезпечення використання системи аналізу ризиків при декларуванні товарів, впровадження легкої та зручної системи сплати податків тощо;

– впровадження низки заходів для боротьби з можливими незаконними схемами «дрібного пакету»: посилення відповідальності за торгівлю нелегальними товарами в Інтернеті або незаконне переміщення товарів через кордони; розширення можливостей доступу та оцінки даних регуляторними органами (дані імпортерів, платформ електронної комерції та постачальників);

– брати до уваги рекомендовані ОЕСР принципи звітності для цифрових платформ у зв’язку з шерингом та економікою концертів, а також Директиву Європейського Союзу про адміністративну співпрацю 7 (DAC7), яка реалізує цю модель. DAC7 містить положення, спрямовані на те, щоб уникнути накладання непотрібного тягаря на іноземні платформи, які вже зобов’язані повідомляти відповідну інформацію податковим органам у своїй національній юрисдикції.