JPMorgan Chase і HSBC здійснили виплати африканським компаніям, підконтрольним власнику російської терористичної організації ПВК Вагнера Євгену Пригожину. Наприклад, підставні компанії купували обладнання для розробки природних ресурсів у Китаї та оплачували його через західні банки.
Про це свідчать оприлюднені документи, отримані та проаналізовані вашингтонським Центром перспективних оборонних досліджень (C4ADS). – повідомляє «The Moscow Times».
Під санкції США Пригожин потрапив у грудні 2016 року, а “Вагнер” – у червні 2017 року.
Отримані C4ADS документи свідчать, що в серпні 2017 року «Вагнер» скористався послугами суданської компанії Meroe Gold для закупівлі обладнання для майнінгу у китайської компанії Henan Liming.
Його платіж у розмірі 688,46 тисяч злотих доларів був надісланий з Blue Nile Mashreg Bank, одного з найбільших банків Судану, до JPMorgan Chase у Нью-Йорку, а звідти до China CITIC Bank у Гонконгу.
У вересні того ж року Meroe Gold заплатила 79,92 тис. злотих китайській компанії AGG Power Technology. доларів на генератори та запчастини. Гроші знову пройшли через JPMorgan Chase, а потім потрапили до Hang Seng Bank у Гонконзі, що входить до групи HSBC.
JPMorgan Chase — найбільший банк у Сполучених Штатах, а HSBC — найбільший у Великобританії. Meroe Gold потрапила до санкційного списку США лише у 2020 році.
Разом з Meroe Gold у 2020 році під обмеження потрапила підконтрольна Пригожину російська компанія «М Інвест».
На думку США, це було прикриттям діяльності Міноборони РФ. Одним із росіян, який тоді ж потрапив під санкції, був регіональний директор «М Інвест» і Meroe Gold у Судані Михайло Потєпкін.
Підконтрольні “Вагнеру” компанії здійснювали інші платежі через американські банки, зазначає C4ADS.
«У цих випадках законні фінансові установи сприяли, хоч і мимоволі, потоку коштів, що дозволило PVK Wagner працювати на континенті на ранніх етапах», — йдеться в документах.
Однак JPMorgan заявив, що не знайшов «документів, що відповідають цим транзакціям». HSBC відмовився від коментарів, але заявив, що банк «дуже серйозно ставиться до боротьби з фінансовими злочинами».
Як підкреслює C4ADS, щоб уникнути перешкод і побудувати бізнес в Африці, «Вагнер» вміло і непомітно інтегрувався в міжнародні економічні та транспортні системи. Його охоронна та видобувна діяльність у Судані та Центральноафриканській Республіці велася «на перетині правової та незаконної систем».
«Для сприяння експлуатації природних ресурсів на ранній стадії організація, яка потрапила під міжнародні санкції, покладалася на мережу посередників – банків і судноплавних компаній, які забезпечували зв’язки з міжнародною економічною системою», – йдеться у звіті.
Пригожин будував ПВХ-бізнес в Африці за двома напрямками: найманці надавали військові послуги владі багатьох країн, насамперед військовим хунтам, і використовували прибуткові підприємства, в основному займалися видобутком корисних копалин, у тому числі золота.
Дії PMK в Африці, йдеться в заяві США, супроводжувалися “масовими стратами, зґвалтуваннями, викраданнями дітей та іншими жорстокими діями проти невинних людей”.
За офіційними даними російської влади, Пригожин загинув в авіакатастрофі 23 серпня 2023 року, а його приватний літак розбився в Тверській області. Росія відмовилася проводити міжнародне розслідування інциденту за участю конструктора літака.
