Автор Зайцева Ірина 
Про це йшлося на конференції “Охорона здоров’я під час війни. Як використати український досвід?”, яка відбулася у п’ятницю у Варшавському медичному університеті, повідомляє кореспондент Укрінформу.
У відеозверненні до учасників конференції міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначив, що, за даними ООН, лише цього року в Україні загинуло понад 500 мирних жителів, понад 3,5 тисячі людей отримали поранення. Водночас у Києві за 10 місяців цього року кількість жертв серед мирного населення майже вчетверо перевищує показники за весь 2024 рік. Подібна динаміка спостерігається в багатьох регіонах України.
“Це щоденна боротьба лікарів. Щодня Росія атакує медичну, енергетичну та транспортну інфраструктуру. На сьогоднішній день пошкоджено 2535 медичних будівель, 327 повністю зруйновані. За оцінками Світового банку, потреба у відновленні медичної галузі в найближче десятиліття становитиме $20 млрд, і ця цифра не остаточна. У цих умовах підтримка міжнародних партнерів для України є критичною”, – підкреслив Ляшко.
Він подякував Польщі за системну гуманітарну допомогу, міжнародне медичне партнерство, підготовку спеціалістів, медичну евакуацію, підтримку медичних установ, готовність ділитися найкращими рішеннями у сфері охорони здоров’я, а також допомогу українцям, які тимчасово переїхали до Польщі через війну. Окремо міністр відзначив тему медичної евакуації.
“З жовтня 2022 року медичний хаб у Жешуві став для нас ключовим маршрутом для людей, які потребують лікування в європейських клініках. Наразі 22 країни ЄС беруть участь у цій ініціативі, понад 6 тисяч українців уже отримали відповідну допомогу. Польща стабільно входить до трійки країн, які отримали найбільше таких пацієнтів”, – підкреслив український міністр.
Завідувач кафедри екстреної медичної допомоги факультету медичних наук Варшавського медичного університету Роберт Галонзковскі наголосив, що в умовах війни на східному кордоні Польщі постає питання, як підготувати Польщу до можливої кризи у збройному конфлікті.
“Гарантії та міжнародні угоди перестали діяти. Ми є свідками навмисних вбивств лікарів, які надають допомогу пораненим і постраждалим. У нас різні уявлення про те, як готуватися, але я хотів би, щоб наші друзі (з України – ред.) відкрили нам очі. Це момент усвідомлення того, що таке війна. Ми повинні розуміти, що планування медичної допомоги країні має охоплювати різні виміри та аспекти”, – Галонцковський. підкреслено.
Заступник міністра охорони здоров’я Польщі Катажина Качперчик зазначила, що виклики, які сьогодні стоять перед Україною, є безпрецедентними з часів закінчення Другої світової війни. Вона підкреслила, що з більшістю з них українська система охорони здоров’я впоралася. Польща намагається вибудувати систему опору, спираючись, зокрема, на досвід України.
“Я також хочу запевнити наших українських друзів, що ви можете й надалі розраховувати на нас”, – підкреслив Качперчик.
Віце-прем’єр-міністр і міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Чоковський наголосив під час конференції, що гібридні загрози для Польщі в найближчі роки тільки зростатимуть, а тому завдяки опору українців вона має кілька років, щоб підготуватися до можливої відсічі агресії.
“Наступні три роки будуть ще важчими. Ніхто сьогодні не може передбачити, коли може спалахнути війна, але ми повинні усвідомлювати, що це можливо. Невизначеність тільки зростає, а світ настільки стабільний, наскільки наша обороноздатність. Тому у нас є кілька вирішальних років, щоб підготуватися. Я вірю, що війни в Польщі не буде, але не дам гарантій, що вона не станеться”, – підкреслив Гавковський.
Зокрема, перед польськими лікарями та військовослужбовцями поспілкувалися Перший заступник Міністра охорони здоров’я України Ігор Кузін, радник Міністра охорони здоров’я Ірина Мікічак, директор Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України Дмитро Самофалов, які після виступів відповіли на запитання польських лікарів, рятувальників, військових та представників ЗМІ.
У заході взяли участь сотні представників польських медичних установ, які прибули до Варшави з усієї країни.
Як повідомляв Укрінформ, Окружний суд Варшави видав європейські ордери на арешт громадян України Олександра Кононова та Євгена Іванова, які причетні до диверсії на польській залізниці.