Автор Зайцева Ірина 
Імуногістохімічне дослідження: розшифровка результатів та їхнє значення для діагностики захворювань
Вступ
Імуногістохімічне дослідження (ІГХ) – це потужний метод, який дозволяє візуалізувати присутність специфічних білків у тканинах за допомогою антитіл. Це дослідження стало важливим інструментом в патології, оскільки воно допомагає лікарям ставити точні діагнози, визначати стадії хвороби та навіть прогнозувати її перебіг.
Основи імуногістохімії
Імуногістохімія базується на принципі специфічної взаємодії між антитілами та антигенами. Процес включає кілька етапів:
- Отримання зразка – тканина, яку досліджують, зазвичай отримують шляхом біопсії.
- Фіксація – зразки фіксують для збереження їхньої структури.
- Розрізання – тканину нарізають на тонкі слайди для подальшої обробки.
- Інкубація з антитілами – зразки на певний час інкубують з антитілами, які специфічні до цільового білка.
- Візуалізація – за допомогою барвників або флуоресцентних маркерів виявляють зв’язок між антитілами і антигенами.
Значення ІГХ у діагностиці захворювань
Імуногістохімічне дослідження має широкий спектр застосувань, таких як:
- Діагностика ракових захворювань: Визначення типу пухлини та її агресивності.
- Аутоімунні захворювання: Визначення автоантитіл у тканинах.
- Інфекційні захворювання: Виявлення патогенів у тканинах.
Розшифровка результатів
Результати імуногістохімічного дослідження можуть бути представлені у вигляді:
- Позитивного результату: свідчить про наявність специфічного антигену.
- Негативного результату: означає, що антиген не виявлений.
- Слабопозитивного результату: вказує на невелику кількість антигену.
Параметри для оцінки результатів
Основні параметри, які слід враховувати при інтерпретації результатів ІГХ:
- Інтенсивність забарвлення: Як сильно забарвлений досліджуваний зразок.
- Площа забарвленої тканини: Яка частина тканини показує позитивний результат.
- Специфічність: Яка частина зразка реагує на специфічне антитіло.
Таблиця порівняння найбільш поширених антитіл у діагностиці раку
| Антитіло | Цільовий білок | Хвороби, що діагностуються | Тип реакції |
|---|---|---|---|
| HER2/neu | p185HER2 | Рак молочної залози | Позитивна при надмірності |
| Ki-67 | Ядерний білок | Різні типи пухлин | Визначає проліферацію |
| p53 | Протеїн p53 | Рак легень, рак молочної залози | Вимірюється в мутаціях |
| CD20 | Білок B-лімфоцитів | Лімфоми, деякі лейкози | Позитивна у нормі |
Клінічні випадки і їх значення
Розглянемо кілька прикладів, де ІГХ зробило значний вплив на діагностику:
-
Рак молочної залози: У жінки з діагнозом "рак молочної залози" ІГХ виявило надмірну експресію HER2. Це дозволило призначити цільову терапію, що покращило прогноз пацієнтки.
- Лімфома: У пацієнта з підозрою на лімфому ІГХ показало позитивний результат на CD20, що підтвердило діагноз і вказало на необхідність хіміотерапії.
Висновки та перспективи
Імуногістохімічне дослідження є важливим інструментом для лікарів, що дозволяє точно діагностувати різні захворювання. Його значення в патології важко переоцінити:
- Покращення точності діагнозу: Зменшення кількості помилкових діагнозів.
- Індивідуалізація лікування: Дозволяє вибрати найбільш ефективну терапію.
- Моніторинг прогресії хвороби: Дослідження може використовуватися для спостереження за відповіддю на лікування.
З розвитком нових технологій і методів обстеження, імуногістохімія продовжує еволюціонувати, пропонуючи нові можливості для діагностики та лікування захворювань. У майбутньому ми можемо очікувати подальшого вдосконалення технік і розширення спектра їх застосування в клінічній практиці.
Література
- "Immunohistochemistry in Diagnostic Pathology" – книга, що детально описує основи ІГХ, різні методи дослідження та їхнє значення в медичній практиці.
- "Principles and Practice of Immunohistochemistry" – авторитетне джерело, що охоплює широкий спектр тем, пов’язаних з імуногістохімічними дослідженнями.