Що таке аденоміоз: симптоми, причини та методи лікування гінекологічного захворювання

Аденоміоз — це гінекологічне захворювання, яке характеризується проникненням залоз ендометрія (внутрішнього шару матки) у м’язову оболонку матки (міометрій). Це захворювання є однією з найпоширеніших проблем репродуктивного здоров’я жінок репродуктивного віку. За статистичними даними, аденоміоз діагностується у 10-15% жінок дітородного віку та до 50% жінок у період пізної репродуктивної віку. Розуміння природи цього захворювання, його симптомів і методів лікування є критично важливим для своєчасної діагностики та ефективного лікування.

Визначення та класифікація аденоміозу

Аденоміоз — це патологічна умова, при якій базальні залози ендометрія інвагінують у міометрій. Медичні дослідження показують, що це захворювання розвивається в результаті порушення цілісності межі між ендометрієм та міометрієм. Клініцисти розрізняють різні форми цього захворювання залежно від глибини та розповсюдженості ураження.

Основні типи аденоміозу:

1. Дифузна форма — рівномірне поширення залоз по всьому міометрію
2. Вогнищева форма — локалізовані скуплення залоз у певних ділянках матки
3. Змішана форма — поєднання дифузних та вогнищевих змін
4. Аденоміотична інвагінація — глибоке проникнення залоз у товщу міометрія

Причини розвитку аденоміозу

Етіологія аденоміозу є складною та багатофакторною. Науковці визначили численні чинники, які сприяють розвитку цього захворювання, включаючи гормональні, механічні та імунологічні порушення. Патогенез аденоміозу пов’язаний з нарушенням нормальної сепарації ендометрія та розвитком локального запалення.

Основні причини та фактори ризику аденоміозу:

Недавні дослідження підкреслюють роль прозапальних цитокінів, таких як інтерлейкін-6, інтерлейкін-8 та фактор некрозу пухлин-альфа, у розвитку аденоміозу. Ці молекули призводять до активації клітин імунної системи та виникнення локального запалення в матці.

Симптоми аденоміозу

Клінічна картина аденоміозу варіюється від мінімальних проявів до важких симптомів, що впливають на якість життя пацієнтки. Деякі жінки можуть не відчувати ніяких симптомів, тоді як інші страждають від виражених болей та кровотеч. Інтенсивність симптомів часто залежить від глибини та розповсюдженості процесу ураження матки.

Основні симптоми аденоміозу:

1. Дисменорея (болючі менструації)

   • Спастичні болі внизу живота
   • Посилення болів з першого дня менструації
   • Збереження болю протягом усієї менструації

2. Аномальні маткові кровотечі

   • Гіперменорея (надлишкова кровотеча)
   • Подовження менструального циклу
   • Міжменструальні кровотечі

3. Диспареунія (болючі статеві контакти)

   • Біль під час статевого акту
   • Дискомфорт у глибоких структурах таза

4. Безпліддя та проблеми з зачаттям

   • Первинна й вторинна безпліддя
   • Повторні невдалі спроби ЕКЗ

5. Інші прояви

   • Постійний біль у нижній частині живота
   • Утомлюваність внаслідок хронічної крововтрати
   • Емоційні розлади та тривога

Болісні менструації при аденоміозі характеризуються своєю інтенсивністю та стійкістю до звичайних анальгетиків. Багато пацієнток вказують на погіршення симптомів з часом, особливо якщо захворювання залишається без лікування.

Діагностика аденоміозу

Діагностика аденоміозу є актуальним завданням сучасної гінекології, оскільки його клінічні прояви схожі з іншими гінекологічними захворюваннями. Не існує єдиного золотого стандарту діагностики, тому лікарі використовують комбіновану тактику з кількох методів дослідження. Точна діагностика важлива для вибору адекватної схеми лікування та прогнозування результатів.

Методи діагностики аденоміозу:

Трансвагінальна ультрасонографія дозволяє виявити характерні ознаки аденоміозу, такі як нечіткість межі ендометріально-міометріального переходу, асиметричне потовщення міометрія та гетерогенність його структури.

Методи лікування аденоміозу

Лікування аденоміозу є комплексним завданням і залежить від ступеня важкості захворювання, віку пацієнтки та її бажання щодо збереження фертильності. Існує два основних підходи — медикаментозний та хірургічний, які можуть застосовуватися як окремо, так і в комбінації. Вибір тактики лікування здійснюється індивідуально для кожної пацієнтки з урахуванням її клінічної ситуації.

Медикаментозне лікування

Медикаментозна терапія спрямована на зменшення болю, контроль кровотеч та пригнічення прогресування захворювання. Першою лінією терапії для більшості пацієнток є нестероїдні протизапальні препарати та гормональна терапія.

Схеми фармакотерапії:

1. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)

   • Ібупрофен 400-600 мг 3-4 рази на день
   • Напроксен 500 мг 2 рази на день
   • Мефенамова кислота 500 мг 3 рази на день
   • Застосування: розпочинається за 1-2 дні до менструації

2. Комбіновані оральні контрацептиви

   • Безперервний режим прийому (без перерви)
   • Зменшення товщини ендометрія на 20-30%
   • Зниження дисменореї у 50-70% пацієнток

3. Прогестини

   • Медроксипрогестерон ацетат 10-20 мг щодня
   • Норетистерон 5-15 мг щодня
   • Дієногест 1-2 мг щодня (специфічність для аденоміозу)

4. Внутрішньоматкові засоби

   • Левоноргестрелсистема (Мірена) — найефективніша
   • Вивільнення 20 мкг левоноргестрелу щодня
   • Ефективність у 70-80% пацієнток
   • Тривалість дії 5 років

5. Агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ)

   • Лейпролід ацетат 3.75 мг внутрішньом’язово щомісяця
   • Госерелін 3.6 мг підшкірно щомісяця
   • Курс лікування: 3-6 місяців
   • Ефективність у зменшенні болю: 80-90%

6. Інгібітори ароматази

   • Летрозол 2.5 мг щодня
   • Анастрозол 1 мг щодня
   • Застосування у комбінації з гестагенами

Хірургічне лікування

Оперативне втручання рекомендується у випадках, коли медикаментозна терапія виявилася неефективною або коли пацієнтка не переносить побічних ефектів препаратів. Хірургічні методи варіюють від органозберігаючих процедур до гістеректомії у важких випадках.

Хірургічні методики:

1. Органозберігаючі операції

   • Абляція ендометрія (знищення функціонального шару матки)
   • Септальна рідіоволнова абляція
   • Кріоабляція ендометрія
   • Ефективність: 40-60% зменшення симптомів

2. Резектоскопічні процедури

   • Резекція ендометрія
   • Видалення вогнищ аденоміозу
   • Мініінвазивна методика

3. Гістеректомія (видалення матки)

   • Радикальний метод лікування
   • Показана при неефективності консервативної терапії
   • 100% ефективність щодо усунення симптомів
   • Остаточна втрата репродуктивної функції

4. Лапароскопічні втручання

   • Роздільна резекція вогнищ аденоміозу
   • Меншя травматизація порівняно з полостевою хірургією
   • Скорочений період реабілітації

Аденоміоз та безпліддя

Зв’язок між аденоміозом та безпліддям є важливим аспектом репродуктивної медицини. Наукові дослідження показують, що аденоміоз присутній у 20-50% жінок з безпліддям. Механізми, через які аденоміоз впливає на плідність, включають порушення маткової перистальтики, дефекти ендометрія та імунні дисфункції.

Вплив аденоміозу на репродуктивну функцію:

1. Порушення імплантації

   • Дефекти рецепторних властивостей ендометрія
   • Змінена експресія молекул адгезії

2. Порушення маткової скорочувальної активності

   • Підвищена частота скорочень поза менструальним периодом
   • Порушення спермотранспорту

3. Альтерації рецепторів прогестерону

   • Зменшена чутливість ендометрія до прогестерону
   • Прогестеронова резистентність

4. Хронічне запалення

   • Активація макрофагів у матці
   • Піднесення прозапальних цитокінів

Профілактика та прогноз

Профілактика аденоміозу має на меті зменшення факторів ризику та попередження розвитку захворювання. Хоча повністю запобігти розвитку аденоміозу неможливо, певні заходи можуть знизити ймовірність його виникнення.

Рекомендації щодо профілактики:

• Уникнення непотрібних оперативних втручань на матці
• Своєчасне лікування запальних захворювань органів малого тазу
• Дотримання норм гігієни та безпеки при абортах
• Контроль системних гормональних порушень
• Регулярні профілактичні огляди у гінеколога

Прогноз аденоміозу залежить від стадії захворювання, віку пацієнтки та своєчасності лікування. Ранньо діагностований та адекватно лікований аденоміоз має значно кращий прогноз щодо збереження репродуктивної функції та якості життя пацієнтки.