Активи — це один з найважливіших елементів фінансової системи як окремих осіб, так і великих корпорацій. Розуміння того, що таке активи, як вони класифікуються та як вони функціонують, є критичним для успішного управління фінансами та планування інвестицій. У цьому гайді ми детально розберемо все, що вам потрібно знати про активи, від базових визначень до складних схем класифікації.
Визначення активів
Активи — це ресурси, якими володіє фізична або юридична особа, які мають економічну вартість та можуть генерувати дохід у майбутньому. Активи можна продати, обміняти або використовувати для створення додаткової вартості. За бухгалтерським баченням, активи представляють все, що підприємство має, від готівки до нерухомості та інтелектуальної власності.
На міжнародному рівні активи визнаються як економічні ресурси, котрі контролює суб’єкт господарювання внаслідок минулих подій. За даними Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), активи класифікуються за кількома основними критеріями. Визнання активу залежить від вірогідності того, що економічні вигоди надходитимуть до підприємства та вартість активу можна достовірно виміряти.
Основні характеристики активів
Активи мають низку відмінних характеристик, які дозволяють їм виконувати свою роль у фінансовій системі. Ці ознаки допомагають інвесторам, кредиторам та управлінцям оцінювати фінансовий стан організацій та приймати обґрунтовані рішення.
Основні характеристики активів включають:
- Економічна вартість — активи мають вимірювальну вартість в грошових одиницях
- Контроль — власник або компанія мають контроль над активом та його використанням
- Очікування доходу — активи можуть генерувати дохід або забезпечити економічну вигоду
- Можливість передачі — більшість активів можна продати, здати в заставу або передати іншому власнику
- Матеріальність або нематеріальність — активи можуть мати фізичну форму або існувати в нематеріальному вигляді
- Довговічність — активи мають певний строк корисного використання
Класифікація активів за термінами утримання
Визначення часового горизонту утримання активу є важливим для інвесторів та управлінців, оскільки це впливає на стратегію управління та оцінку ризику. Такої класифікації дотримуються як профільні фахівці, так і звичайні інвестори при плануванні портфеля.
Активи класифікуються на дві основні категорії:
- Поточні активи — активи, які використовуються протягом одного бізнес-циклу (зазвичай одного року)
- Необоротні активи — активи, які утримуються довше ніж один рік та використовуються протягом декількох років
Поточні активи
Поточні активи — це ресурси, які компанія може легко конвертувати в готівку протягом 12 місяців. Ці активи мають найвищу ліквідність та використовуються для покриття поточних зобов’язань. Управління поточними активами є критичним для забезпечення безперервності операцій та ліквідності підприємства.
До поточних активів належать:
- Готівка та грошові еквіваленти — гроші на рахунках та короткострокові цінні папери
- Дебіторська заборгованість — суми, які клієнти винні компанії за отримані товари та послуги
- Запаси товарів — готові товари, напівфабрикати та матеріали для виробництва
- Передплачені витрати — платежі здійснені заздалегідь за майбутні послуги
- Короткострокові цінні папери — акції та облігації, які можна швидко продати
Необоротні активи
Необоротні активи, також відомі як довгострокові активи, представляють основу матеріального і нематеріального багатства компанії. Ці активи розраховані на довгострокове використання та поступово втрачають свою вартість через амортизацію та зношення. Необоротні активи важливі для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та розвитку підприємства.
До необоротних активів належать:
- Основні засоби — нерухомість, обладнання, транспортні засоби, меблі
- Нематеріальні активи — патенти, товарні знаки, авторські права, репутація компанії
- Довгострокові інвестиції — акції та облігації, які компанія утримує довгостроково
- Гудвіл — вартість, створена розпізнаваністю бренду та сталими відносинами з клієнтами
- Відстрочені податкові активи — податкові пільги, які будуть реалізовані у майбутньому
Класифікація активів за видом власності
Активи також класифікуються залежно від того, хто є їх власником та який характер контролю над ними існує. Цей поділ допомагає розуміти структуру капіталу організації та розподіл ресурсів між власниками та кредиторами.
Активи поділяються на такі категорії:
| Вид активу | Опис | Приклади |
|---|---|---|
| Власні активи | Активи, профінансовані власним капіталом власників | Будівлі, обладнання, бренд компанії |
| Залучені активи | Активи, придбані за рахунок запозичень та кредитів | Оренда обладнання, борги перед кредиторами |
| Спільні активи | Активи, якими володіють кілька осіб на правах спільної власності | Сільськогосподарські угіддя, комунальне майно |
Класифікація активів за рівнем ліквідності
Ліквідність активу — це здатність швидко конвертувати його в готівку без значної втрати вартості. Цей показник критичний для оцінки платоспроможності компанії та ризику неспроможності. Інвестори та кредитори завжди звертають увагу на ліквідність активів при оцінюванні фінансового здоров’я організації.
Активи класифікуються за ліквідністю наступним чином:
- Абсолютно ліквідні активи — готівка та дорожні чеки
- Високоліквідні активи — цінні папери, дебіторська заборгованість з коротким терміном погашення
- Середньоліквідні активи — товари, готівкові еквіваленти на депозитах
- Низьколіквідні активи — спеціалізоване обладнання, патенти
- Неліквідні активи — унікальна нерухомість, дорогоцінні мистецькі предмети
Класифікація активів за матеріальністю
Матеріальність активу визначає, чи має актив фізичну форму, яку можна потримати та побачити. Цей поділ має значення для бухгалтерського обліку, оцінювання та страхування активів. Сучасна економіка все більше орієнтується на нематеріальні активи, які часто мають вищу вартість ніж фізичні ресурси.
Матеріальні активи включають:
- Нерухомість (будівлі, споруди, землю)
- Обладнання та машини
- Транспортні засоби
- Запаси товарів
- Комп’ютерну та офісну техніку
Нематеріальні активи включають:
- Програмне забезпечення та IT-системи
- Патенти та товарні знаки
- Авторські права та ліцензії
- Репутацію компанії та клієнтські бази
- Дані та інтелектуальну власність
Практичні приклади активів
Розглянемо конкретні приклади активів на практиці, щоб краще розуміти, як вони функціонують у реальному світі. Ці приклади демонструють різноманітність активів та їх важливість для різних типів організацій.
Приклади активів для виробничого підприємства:
- Будівля заводу та земельна ділянка
- Виробниче обладнання та верстати
- Запаси сировини та готової продукції
- Автопарк для доставки товарів
- Інвестиції в науково-дослідні розробки
- Комп’ютерні системи та офісне обладнання
Приклади активів для фінансової установи:
- Грошові резерви та готівка
- Портфель цінних паперів
- Кредити виданих клієнтам
- Акції та облігації інших компаній
- Будівлі для операційної діяльності
- Софіст системи для управління ризиками
Приклади активів для приватної особи:
- Будинок або квартира
- Автомобіль
- Накопичення на банківських рахунках
- Цінні папери та акції
- Драгоцінності та предмети мистецтва
- Інвестиції в стартапи
Таблиця класифікації активів
| Категорія активів | Період утримання | Ліквідність | Матеріальність | Типові приклади |
|---|---|---|---|---|
| Поточні матеріальні | До 1 року | Висока | Матеріальні | Запаси, готівка |
| Поточні нематеріальні | До 1 року | Висока | Нематеріальні | Дебіторська заборгованість |
| Необоротні матеріальні | Понад 1 року | Низька | Матеріальні | Нерухомість, обладнання |
| Необоротні нематеріальні | Понад 1 року | Дуже низька | Нематеріальні | Патенти, гудвіл |
Оцінювання активів
Правильне оцінювання активів є основою точної фінансової звітності та розумних інвестиційних рішень. Існує кілька методів оцінювання, кожний з яких має свої переваги та обмеження. Вибір методу залежить від типу активу, його призначення та доступної інформації.
Основні методи оцінювання активів:
- Історична вартість — вартість, за якою актив був придбаний
- Справедлива вартість — ціна, за якою актив можна продати на ринку
- Поточна вартість — вартість, розраховувана як сума дисконтованих грошових потоків
- Залишкова вартість — вартість активу після розрахунку амортизації
- Переоцінена вартість — вартість, яка переглядається на основі змін ринку
Амортизація та зношення активів
Амортизація — це процес розподілу вартості активу протягом його корисного життя. Цей показник важливий для розуміння реальної вартості активів та їх впливу на фінансові результати. Амортизація впливає як на податковий облік, так і на інвестиційні рішення.
Основні типи амортизації:
- Лінійна амортизація — однакові суми amортизації кожний рік
- Прискорена амортизація — більші суми у перші роки використання
- Амортизація за залишковою вартістю — розраховується від залишкової вартості активу
Ризики та управління активами
Активи піддаються різним видам ризиків, які можуть зменшити їх вартість або запобігти отриманню очікуваних доходів. Ефективне управління ризиками активів є важливою частиною стратегічного планування. Компанії та інвестори повинні постійно моніторити та адаптувати свої портфелі активів до змін ринку.
Основні ризики, пов’язані з активами:
- Ринковий ризик — коливання цін на ринку
- Кредитний ризик — ризик того, що дебітор не погасить борг
- Ризик ліквідності — неможливість швидко конвертувати актив у готівку
- Операційний ризик — ризик збитків через відмови систем або помилки персоналу
- Ризик застаріння — втрата вартості через технологічний прогрес
- Валютний ризик — коливання курсів іноземних валют
Стандарти обліку активів
Міжнародні та національні стандарти встановлюють правила для обліку та звітування активів. Дотримання цих стандартів забезпечує порівнюваність фінансової інформації та підтримує довіру до компаній. Розуміння цих стандартів критичне для професіоналів у фінансовій сфері та для інвесторів.
Основні стандарти включають:
- МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності)
- МСБО (Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку)
- НП(С)БО (Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку) для України
- Господарський кодекс України — встановлює загальні принципи обліку майна

