Що таке діабетична стопа: симптоми, лікування та профілактика

Діабетична стопа являє собою одне з найбільш серйозних ускладнень цукрового діабету, яке розвивається внаслідок ураження нервів та кровоносних судин нижніх кінцівок. Це патологічний стан характеризується порушенням трофіки, запальними процесами та виразковими дефектами шкіри стопи. За даними Всесвітної організації охорони здоров’я, щороку від ускладнень діабетичної стопи ампутується понад 1 мільйон людей на планеті. Розуміння симптомів, методів лікування та профілактичних заходів є необхідним для запобігання катастрофічних наслідків.

Патофізіологія діабетичної стопи

Розвиток діабетичної стопи базується на двох основних патологічних механізмах: периферичній нейропатії та ангіопатії. Нейропатія призводить до порушення чутливості та моторної функції, тоді як ангіопатія спричиняє погіршення кровопостачання тканин. Ці два процеси взаємодіють між собою, утворюючи сприятливе середовище для розвитку виразок та інфекцій.

Основні механізми розвитку діабетичної стопи включають:

1. Гіперглікемія – постійне підвищення рівня глюкози в крові спричиняє накопичення кінцевих продуктів глікозилювання
2. Мікроангіопатія – ушкодження дрібних кровоносних судин і капілярів
3. Макроангіопатія – атеросклеротичні зміни великих артерій
4. Периферична нейропатія – дегенерація периферичних нервів
5. Дисфункція нейтрофілів – зниження імунної відповіді та здатності до фагоцитозу
6. Порушення заживлення ран – уповільнене відновлення пошкодженої тканини

Класифікація діабетичної стопи

Медична спільнота використовує кілька систем класифікації для стратифікації ризику та визначення тактики лікування. Найбільш поширена класифікація за Вагнером розділяє діабетичну стопу на шість ступенів залежно від глибини та поширення патологічних змін.

Симптоми діабетичної стопи

Симптоми діабетичної стопи проявляються поступово і залежать від типу ускладнення: нейропатичного, ішемічного або змішаного. Клінічна картина варіює від безсимптомного перебігу на ранніх етапах до явних виразок та гангрени. Важливо розпізнати перші ознаки, оскільки рання діагностика значно покращує прогноз.

Основні симптоми при нейропатичній формі:

• Зниження або повна втрата чутливості (переважно в дистальних відділах)
• Парестезії та оніміння пальців та підошви
• Болові відчуття у нічний час
• Сухість шкіри та розвиток мозолів
• Невропатичні виразки з чіткими краями
• Деформація стопи (стопа Шарко)
• Нормальна температура стопи та наявність пульсу на артеріях

Ознаки ішемічної форми:

• Гостра болючість у стопі та гомілці
• Холодна стопа з синюшним відтінком
• Слабкість пульсу або його відсутність
• Змінення кольору шкіри при піднятті та опусканні конічності
• Повільне заживлення дрібних ран
• Виразки з темними краями та болями
• Атрофія м’яз та випадіння волосся

Діагностика діабетичної стопи

Диагностичний процес включає як клінічне обстеження, так і інструментальні та лабораторні методи дослідження. Комплексний підхід дозволяє визначити тип, ступінь та локалізацію ураження, що є необхідним для розроблення індивідуальної програми лікування.

Методи первинної діагностики:

1. Дослідження чутливості за допомогою монофіламенту
2. Оцінка вібраційної чутливості камертоном
3. Визначення рефлексів (ахілловий рефлекс)
4. Оцінка відчуття температури
5. Огляд та пальпація стопи
6. Вимірювання артеріального тиску в кінцівках

Додаткові інструментальні методи:

Лікування діабетичної стопи

Комплексна терапія діабетичної стопи базується на кількох основних принципах: контролі глікемії, місцевому лікуванні виразок, лікуванні інфекції та відновленні кровообігу. Успіх лікування значною мірою залежить від своєчасності звернення до фахівця та дисципліни пацієнта.

Загальні принципи лікування включають:

1. Нормалізація глікемічного контролю – досягнення цільових показників глюкози крові
2. Розвантаження конічності – повна або часткова іммобілізація для запобігання навантаженню на виразку
3. Місцева обробка рани – очищення, видалення некротичних тканин, перев’язування
4. Антибіотикотерапія – лікування бактеріальної інфекції у разі її розвитку
5. Поліпшення периферичного кровообігу – артеріальне укриття або консервативна терапія
6. Психологічна підтримка та навчання пацієнта

Фармакологічне лікування діабетичної стопи:

• Антибіотики широкого спектра при наявності інфекції
• Препарати для поліпшення мікроциркуляції (пентоксифілін, дипіридамол)
• Анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати
• Вітаміни групи В для лікування нейропатії
• Препарати, що покращують репарацію тканин
• Топічні препарати з антибіотиками та ранозагоювальні засоби

Хірургічні методи лікування застосовуються при ускладненнях:

• Ревіоваскуляризація артерій нижніх кінцівок
• Ампутація ушкодженої ділянки при гангрені
• Видалення некротичних тканин (некректомія)
• Видалення остеомієлітичної кістки (остеектомія)
• Реконструктивні операції на м’яких тканинах

Профілактика діабетичної стопи

Профілактика є найбільш ефективним підходом до запобігання розвитку діабетичної стопи і має розпочинатися з моменту встановлення діагнозу цукрового діабету. Дотримання комплексу профілактичних заходів дозволяє знизити ризик розвитку ускладнень на 40-50%.

Первинна профілактика (для пацієнтів без ознак нейропатії та ангіопатії):

1. Строгий контроль рівня глюкози крові (HbA1c < 7%)
2. Контроль артеріального тиску
3. Корекція ліпідного профілю
4. Комплекс фізичних вправ (не менше 150 хвилин на тиждень)
5. Дієтотерапія з низьким вмістом вуглеводів
6. Припинення паління
7. Зменшення маси тіла при ожирінні

Вторинна профілактика (для пацієнтів з нейропатією без виразок):

• Щоденний огляд стоп на предмет виразок та ушкоджень
• Використання спеціального ортопедичного взуття
• Фізичні вправи для зміцнення м’язів стопи та гомілки
• Правильна гігієна стоп
• Регулярні візити до фахівця
• Уникнення травм та перегріву стоп

Третинна профілактика (для пацієнтів з виразками):

Рекомендації щодо гігієни та догляду за стопами

Правильний догляд за стопами є фундаментом профілактики діабетичної стопи. Пацієнти повинні розуміти важливість щоденних гігієнічних процедур та вміти розпізнавати небезпечні ознаки.

Щоденні заходи по догляду за стопами:

1. Мити ноги теплою (не гарячою) водою та м’яким милом
2. Ретельно витирати стопи, особливо між пальцями
3. Наносити зволожуючий крем на здорову шкіру
4. Коротко підстригати нігті прямою лінією
5. Носити м’яке комфортне взуття
6. Перевіряти внутрішню поверхню взуття перед його надяганням
7. Уникати ходження босих ніг
8. Недопускати переохолодження та перегріву стоп

Ознаки, при яких необхідно негайно звернутися до лікаря:

• Поява виразок або виділення з них
• Почервоніння, набряк або потепління в ділянці стопи
• Почерніння пальців або частин стопи
• Гострий біль в ногах
• Поява гнійного відділюваного
• Відсутність почуття болю при ушкодженні

Особливості лікування інфекційних ускладнень

Інфекція являє собою одну з найбільш серйозних загроз при діабетичній стопі, оскільки призводить до швидкого поширення запалення та потребує агресивної терапії. Своєчасна діагностика та адекватне лікування інфекції критично важливі для збереження кінцівки.

Класифікація інфекцій діабетичної стопи за ступенем важкості включає:

• Неінфікована виразка – відсутність системних та локальних ознак інфекції
• Мікробна колонізація – присутність мікроорганізмів без клінічних ознак запалення
• Інфікована виразка – наявність відчутного запалення в межах рани
• Глибока інфекція – залучення глибоких шарів та структур стопи
• Септицемія та сепсис – системна запальна відповідь організму

Мікробіологічний спектр інфекцій діабетичної стопи переважно включає:

1. Staphylococcus aureus (включаючи метицилін-резистентні штами)
2. Streptococcus pyogenes
3. Enterococcus species
4. Escherichia coli та інші грамнегативні бактерії
5. Pseudomonas aeruginosa
6. Bacteroides та інші анаеробні мікроорганізми

Важливою особливістю інфекцій діабетичної стопи є її поліміктобна природа, при якій одночасно висіюється кілька видів мікроорганізмів. Це вимагає призначення антибіотиків широкого спектра, які повинні перекривати як грамположительну, так і грамнегативну мікрофлору.