Що таке фарингіт: причини, симптоми та методи лікування запалення глотки

Фарингіт — це одне з найпоширеніших запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, яке характеризується запаленням слизової оболонки глотки. Це захворювання може виникати як самостійно, так і бути ускладненням інших інфекційних процесів в організмі. Розуміння природи фарингіту, його причин та методів лікування допоможе людям швидше розпізнати симптоми та розпочати адекватне лікування.

Визначення фарингіту

Фарингіт — це запалення лімфоїдної тканини та слизової оболонки глотки, яке призводить до локального набряку та гіперемії. Глотка являє собою частину дихальних та травних шляхів, розташовану за ротовою порожниною. Це захворювання може бути гострим або хронічним, залежно від тривалості перебігу та етіологічних факторів. За даними ЛОР-спеціалістів, фарингіт діагностується приблизно у 50% пацієнтів, які звертаються зі скаргами на біль у горлі.

Причини розвитку фарингіту

Причини фарингіту можна розділити на кілька основних категорій залежно від природи виникнення. Інфекційні агенти становлять більшість етіологічних факторів, але не менш важливі й неінфекційні причини. Розуміння цих факторів допомагає лікарям визначити тип захворювання та призначити найбільш ефективне лікування.

Інфекційні причини фарингіту:

1. Вірусні збудники

   • Риновіруси
   • Вірус грипу (Influenza A, B)
   • Вірус парагрипу
   • Аденовіруси
   • Вірус Епштейна-Барр
   • Коронавіруси (включаючи SARS-CoV-2)

2. Бактеріальні інфекції

   • Стрептокок групи A (Streptococcus pyogenes)
   • Стафілокок золотистий
   • Пневмокок
   • Гемофільна паличка
   • Мікоплазма пневмонія

3. Грибкові та паразитарні інфекції

   • Candida albicans
   • Aspergillus
   • Інші рідкісні збудники

Неінфекційні причини:

Неінфекційні фактори часто розвиваються внаслідок впливу навколишнього середовища, личних звичок та системних захворювань. Ці причини можуть привести до хронічної форми фарингіту, яка потребує довготривалого лікування та змін способу життя. До основних неінфекційних факторів належать:

• Алергічні реакції — контакт з алергенами повітря
• Професійні шкідливості — вдихання хімічних речовин, пилу
• Паління тютюну — прямий токсичний вплив
• Сухе повітря — особливо в опалювальний період
• Подразнювальні речовини — спиртні напої, гарячі та холодні напої
• Рефлюкс соляної кислоти — з шлунку
• Радіаційне опромінення — при лікуванні онкологічних захворювань

Симптоми фарингіту

Симптоматика фарингіту залежить від типу збудника, стану імунної системи пацієнта та тривалості захворювання. Гостра форма захворювання характеризується раптовим початком та інтенсивними проявами, тоді як хронічний фарингіт розвивається поступово та менш виражений. Пацієнти часто помилково приймають симптоми фарингіту за прості застуди, що затримує початок адекватного лікування.

Основні симптоми гострого фарингіту:

1. Біль у горлі (інтенсивність від помірної до сильної)
2. Ужимання при ковтанні (дисфагія)
3. Припухлість та почервоніння глотки
4. Біль при мовленні
5. Гіпертермія (піднесена температура тіла)
6. Загальна слабість та втомлюваність
7. Часто — кашель сухий або з виділенням мокротиння
8. Головний біль та біль у м’язах
9. Сипання та почервоніння в ротовій порожнині

Симптоми хронічного фарингіту:

Хронічний фарингіт розвивається при довготривалому впливі подразнювальних факторів або при недостатньому лікуванні гострої форми. Симптоми менш виражені, але довготривалі та набагато більше впливають на якість життя пацієнта. Характерними проявами є:

• Постійне відчуття сухості в горлі
• Відчуття стороннього тіла в глотці
• Легкий дискомфорт при ковтанні
• Припухлість слизової оболонки
• Невелике збільшення мигдаликів
• Хропіння під час сну
• Кашель переважно вранці

Діагностика фарингіту

Діагностика фарингіту базується на клінічному огляді, анамнезі захворювання та, у деяких випадках, лабораторних дослідженнях. ЛОР-спеціаліст проводить фарингоскопію — візуальний огляд глотки за допомогою спеціального інструменту. Правильна діагностика дозволяє розрізнити вірусний та бактеріальний фарингіт, що безпосередньо впливає на вибір лікування.

Методи діагностики:

1. Клінічний огляд

   • Фарингоскопія
   • Пальпація шийних лімфатичних вузлів
   • Вимірювання температури тіла

2. Лабораторні дослідження

   • Мазок з горла на бактеріальний посів
   • Експрес-тест на стрептокок групи A
   • Загальний аналіз крові
   • Тест на антитіла до вірусних агентів

3. Інструментальні методи

   • Ендоскопія глотки
   • УЗД шийних лімфатичних вузлів

Методи лікування фарингіту

Лікування фарингіту залежить від тип збудника, тяжкості захворювання та наявності ускладнень. Комплексний підхід, який поєднує медикаментозну терапію, місцевого лікування та загальних рекомендацій, забезпечує найбільш ефективні результати. Самолікування без консультації лікаря може призвести до хронізації захворювання та розвитку ускладнень.

Медикаментозна терапія:

Місцеве лікування:

1. Полоскання горла

   • Розчин хлоргексидину 0,05%
   • Слаборозчинений розчин перманганату калію
   • Солодо-содова суміш (1 ч.л. соді + 1 ч.л. солі на стакан води)
   • Відвари ромашки, шалфію, календули

2. Спреї та аерозолі

   • Хлоргексидин спрей
   • Стрепсилс
   • Пропосол
   • Ангал-С

3. Таблетки для розсмоктування

   • Стрепсилс
   • Фарингосепт
   • Септолете
   • Граміцидин

4. Мазі та гелі

   • Люголь в гліцерині
   • Бінафіцил
   • Лідокаїнова мазь (при сильному болю)

Загальні рекомендації під час лікування:

Пацієнтам, які страждають від фарингіту, необхідно дотримуватися спеціального режиму та вживати дієтичних заходів для прискорення одужання. Правильна організація процесу лікування в домашніх умовах забезпечує швидке відновлення та запобігає розвитку ускладнень. До основних рекомендацій належать:

• Дієта — м’яка, теплої температури їжа, уникання гарячих та холодних напоїв
• Режим дня — повноцінний сон та мінімізація фізичного навантаження
• Зволоження повітря — використання зволожувача або миски з гарячою водою
• Гідратація — достатнє споживання рідини (теплої води, компотів, травяних чаїв)
• Уникання подразнювачів — відмова від паління та пасивного куріння
• Профілактика — використання та дезінфекція особистих речей

Ускладнення фарингіту

Недостатньо лікований фарингіт може призвести до серйозних ускладнень, які потребують інтенсивного лікування та можуть залишити довгострокові наслідки. Своєчасна діагностика та адекватне лікування запобігають розвитку цих патологічних станів. До потенційних ускладнень належать:

• Гострий отит — запалення середнього вуха
• Акутний синусит — запалення гайморових пазух
• Гострий ларингіт — запалення гортані
• Абсцес горла — утворення гнійника
• Гострий бронхіт — розповсюдження інфекції на бронхи
• Гострий гломерулонефрит — при стрептококовій інфекції
• Гостра ревматична гарячка — ускладнення після бактеріального фарингіту

Профілактика фарингіту

Профілактичні заходи мають на меті запобігти розвитку фарингіту або зменшити частоту його рецидивів. Систематичне дотримання рекомендацій зменшує вірогідність захворювання на 60-70%. Особливо важливі профілактичні заходи для людей зослабленою імунною системою та осіб, які працюють у шкідливих умовах:

1. Гігієнічні заходи

   • Регулярне миття рук
   • Уникання тісного контакту з хворими людьми
   • Використання одноразових платків
   • Дезінфекція спільних предметів

2. Зміцнення імунітету

   • Достатня рухова активність
   • Збалансована дієта з вітамінами
   • Загартування організму
   • Якісний сон

3. Оптимізація умов життя

   • Забезпечення нормальної вологості повітря
   • Регулярне провітрювання приміщень
   • Уникання переохолодження
   • Відмова від паління

4. Вакцинація

   • Щорічна вакцинація від грипу
   • Вакцинація проти пневмокока
   • Вакцинація проти кору та паротиту

Фарингіт — це поширене, але цілком лікуване захворювання, яке при своєчасному розпізнаванні та адекватному лікуванні дає сприятливий прогноз. Знання симптоматики, розуміння причин виникнення та методів лікування допоможуть пацієнтам швидше одужати та запобігти розвитку ускладнень. Важливо пам’ятати, що при першіх ознаках фарингіту необхідно звернутися до лікаря для правильної діагностики та призначення адекватного лікування.