Що таке плеврит: симптоми, причини та методи лікування запалення плеври

Визначення плевриту та його анатомічна основа

Плеврит – це запальне захворювання плеври, тонкої серозної оболонки, яка вистилає внутрішню поверхню грудної клітки та покриває легені. Це серйозне медичне захворювання, що характеризується накопленням рідини або гною в плевральній порожнині. Плеврит може виникнути як самостійне захворювання або як ускладнення інших патологій респіраторної системи. Розуміння причин, симптомів та методів лікування плевриту є критично важливим для своєчасної діагностики та ефективної терапії.

Основні причини виникнення плевриту

Плеврит може мати численні етіологічні фактори, які класифікуються на інфекційні та неінфекційні. Знання причин захворювання допомагає лікарям обрати правильну стратегію лікування та запобігти рецидивам. Найчастіше плеврит розвивається як ускладнення інших захворювань дихальної системи або наслідок системних хвороб. До основних причин плевриту належать:

Інфекційні причини:

1. Туберкульоз легень – найчастіша причина плевриту у світі
2. Бактеріальна пневмонія (стафілокок, стрептокок, пневмокок)
3. Вірусні інфекції (грип, корона-вірус)
4. Грибкові захворювання (асперильоз, кандидоз)
5. Паразитарні інвазії

Неінфекційні причини:

1. Злоякісні новоутворення плеври та легень
2. Аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак)
3. Тромбоемболія легеневої артерії
4. Інфаркт міокарда
5. Цироз печінки та печінкова недостатність
6. Хронічна ниркова недостатність
7. Травми грудної клітки
8. Лікарські препарати (нітрофуранtoїни, метотрексат)

Патофізіологічні механізми розвитку плевриту

Запальний процес у плеврі розвивається внаслідок порушення мікроциркуляції крові та лімфи у плевральних листках. Це призводить до підвищення проникності судин та накоплення рідини в плевральній порожнині. Залежно від характеру запалення розрізняють сухий (фібринозний) та мокрий (екссудативний) плеврит. Кожна форма має свої клінічні особливості та специфічні методи лікування.

Клінічні симптоми плевриту

Симптоми плевриту залежать від форми захворювання, його тяжкості та причини виникнення. Пацієнти зазвичай звертаються до лікаря з численними скаргами, що значно погіршують якість їхнього життя. Важливо розпізнати плеврит на ранніх етапах, щоб запобігти розвитку ускладнень. Основні симптоми включають:

Симптоми сухого (фібринозного) плевриту:

• Гострий біль у грудній клітці, що посилюється при диханні та кашлі
• Поверхневе дихання внаслідок прагнення уникнути болю
• Звуки тертя плеври при аускультації
• Лихоманка невисокої температури
• Загальна слабість та втомлюваність

Симптоми вологого (екссудативного) плевриту:

• Тупий біль у грудях без яскравого болю при диханні
• Задишка та утруднене дихання
• Кашель сухий або з невеликою кількістю мокротиння
• Гарячка та озноби
• Ціаноз шкіри та слизистих оболонок при значному накопленні рідини

Діагностичні методи виявлення плевриту

Діагностика плевриту є складним багатоетапним процесом, що вимагає комплексного обстеження пацієнта. Лікар повинен використовувати як клінічні обстеження, так і інструментальні та лабораторні методи дослідження. Правильна діагностика є основою для призначення адекватного лікування та визначення прогнозу захворювання.

Лабораторні дослідження плевральної рідини:

1. Загальний аналіз рідини (кількість клітин, білок, глюкоза)
2. Бактеріологічний посів
3. Цитологічний аналіз на малігнізацію
4. ПЛР діагностика туберкульозу
5. Коагулограма та визначення фібрину

Класифікація плевриту за характером рідини

Важливою складовою діагностики плевриту є визначення типу накопленої рідини, оскільки це впливає на вибір лікування. Згідно з міжнародною класифікацією, плевральна рідина поділяється на категорії залежно від хімічного складу та вмісту білків. Розуміння цієї класифікації допомагає логічно мислити про етіологію захворювання.

Характеристика плевральної рідини:

Методи лікування плевриту

Лікування плевриту залежить від його причини, характеру рідини та загального стану пацієнта. Комплексний підхід включає етіотропну терапію (спрямовану на причину) та симптоматичне лікування. Своєчасно розпочате лікування значно підвищує шанси на повне видужання та запобігання ускладнень.

Консервативні методи лікування:

1. Антибіотикотерапія при бактеріальному плеврите
2. Протитуберкульозні препарати при туберкульозному плеврите
3. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зменшення болю
4. Кортикостероїди для зменшення запалення
5. Мочогінні препарати при значному накопленні рідини
6. Антикоагулянти при тромбоемболії
7. Симптоматична терапія (жарознижувальні, болезаспокійливі)

Інвазивні методи лікування:

• Плевроцентез – видалення рідини за допомогою голки
• Плевральний дренаж – встановлення дренажної трубки
• Плевродез – введення речовин для скарлювання плевральних листків
• Торакоскопія з біопсією та лікувальними маніпуляціями
• Хірургічна декортикація при гнійному плеврите

Профілактика та прогноз плевриту

Профілактика плевриту передусім спрямована на запобігання його причин та своєчасному лікуванню основних захворювань. Вакцинація проти грипу та туберкульозу суттєво знижує ризик розвитку плевриту. Прогноз захворювання залежить від своєчасності діагностики та обраної стратегії лікування.

Заходи первинної профілактики:

1. Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ)
2. Щорічна вакцинація проти грипу
3. Здоровий спосіб життя та укріплення імунітету
4. Своєчасне лікування респіраторних інфекцій
5. Уникання контакту з туберкульозними хворими
6. Обережність при зберіганні хімічних речовин

Прогностичні фактори:

• Ранна діагностика – сприятливий прогноз
• Своєчасне встановлення причини – збільшує шанси на видужання
• Вік пацієнта та супутні захворювання впливають на перебіг
• Гнійний плеврит має гірший прогноз, ніж туберкульозний
• Дотримання лікарських рекомендацій – запорука успіху лікування

Ускладнення плевриту без своєчасного лікування

Якщо плеврит залишається без адекватного лікування, можуть розвинутися серйозні ускладнення, що загрожують життю пацієнта. Ускладнення зазвичай розвиваються поступово, але іноді виникають раптово. Розуміння можливих ускладнень мотивує пацієнтів звертатися до лікаря на ранніх етапах захворювання.

Основні ускладнення:

1. Емпієма плеври – гнійне запалення з накопленням гною
2. Гострий респіраторний дистрес-синдром
3. Сепсис та септичний шок
4. Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС)
5. Спайки та рубці в плевральній порожнині
6. Стиснення легень та дихальна недостатність
7. Развиток пневмоторакса
8. Кровотеча в плевральну порожнину

Клінічні рекомендації та поточне управління плевритом

Рекомендації фахівців спрямовані на стандартизацію лікування плевриту та поліпшення його результатів. Міжнародні гайдлайни розроблені провідними організаціями здоров’я на основі найновіших клінічних досліджень. Дотримання цих рекомендацій гарантує найоптимальніший результат лікування.

Рекомендації щодо ведення пацієнтів:

1. Обов’язкова госпіталізація при підозрі на гнійний плеврит
2. Проведення плевроцентезу при накопленні > 2 см рідини на УЗД
3. Посів культури мікроорганізмів при першому плевроцентезі
4. Моніторинг показників запалення (ЛЗК, СРБ, прокальцитонін)
5. Повторні рентгенографічні обстеження через 2-4 тижні
6. Регулярні клінічні обстеження лікарем
7. Фізіотерапія та дихальна гімнастика в період одужання

Розуміння плевриту як складного багатофакторного захворювання дозволяє медичним фахівцям забезпечити оптимальне лікування та запобігти серйозним ускладненням. Комплексний підхід, що включає точну діагностику, визначення причини та відповідну терапію, є запорукою успішного лікування цього серйозного захворювання.