Що таке тромбофлебіт: визначення, причини, симптоми та методи лікування

Тромбофлебіт — це серйозне судинне захворювання, яке характеризується запаленням стінки вени та утворенням кров’яного згустка всередині судини. Цей патологічний процес може розвинутися як у поверхневих, так і у глибоких венах нижніх і верхніх кінцівок, а також у венах інших частин тіла. Захворювання становить значну загрозу для здоров’я пацієнта і потребує своєчасної діагностики та лікування для запобігання серйозним ускладненням.

Визначення тромбофлебіту

Тромбофлебіт являє собою комбінований патологічний процес, при якому одночасно виникають два основні компоненти: венозна патологія і тромбоутворення. Вена стає запаленою внаслідок різних причин, що призводить до активації коагуляції крові та утворення тромба. Медичні експерти розрізняють кілька форм цього захворювання залежно від локалізації та характеру перебігу.

Розрізняють такі основні варіанти тромбофлебіту:

1. Тромбофлебіт поверхневих вен — запалення вен, розташованих під шкірою
2. Тромбофлебіт глибоких вен (тромбоз глибоких вен) — запалення вен, розташованих у м’язах
3. Гнійний тромбофлебіт — форма з наявністю бактеріальної інфекції
4. Асептичний тромбофлебіт — форма без інфекції

Основні причини розвитку тромбофлебіту

Розвиток тромбофлебіту залежить від багатьох факторів, які створюють сприятливе середовище для запалення венозної стінки та тромбоутворення. Медицина виділяє як місцеві, так і загальні причини, які можуть призвести до цього захворювання. Розуміння етіологічних факторів допомагає в профілактиці та своєчасному звернення до спеціаліста.

Основні причини тромбофлебіту включають:

1. Травми та пошкодження вен

   • Механічні травми нижніх кінцівок
   • Їжак венозного катетера
   • Венепункція та інвазивні процедури

2. Період імобілізації

   • Довготривалий постільний режим
   • Гіпс та іммобілізаційні пристрої
   • Тривалі перельоти та автомобільні подорожі

3. Порушення гемодинаміки

   • Стаз крові в венах
   • Варикозна хвороба
   • Синдром компресії судин

4. Інфекційні захворювання

   • Флебіт бактеріального походження
   • Туберкульоз
   • Сепсис

5. Онкологічні захворювання

   • Рак легень, шлунка, підшлункової залози
   • Лімфома
   • Лейкемія

6. Гіперкоагуляція крові

   • Вагітність та період після пологів
   • Прийом оральних контрацептивів
   • Онкопатологія

7. Аутоімунні захворювання

   • Системний червоний вовчак
   • Синдром Бехчета
   • Вузликовий поліартеріїт

Клінічні симптоми та ознаки

Симптоми тромбофлебіту варіюють залежно від характеру та локалізації патологічного процесу. Поверхневий тромбофлебіт зазвичай проявляється менш виразними симптомами, тоді як глибокий венозний тромбоз характеризується більш серйозними клінічними проявами. Пацієнти повинні звернути увагу на будь-які зміни в стані ураженої кінцівки та невідкладно звернутися до медичного закладу.

Основні симптоми тромбофлебіту:

1. Локальні ознаки запалення

   • Біль по ходу вени
   • Гіперемія (почервоніння) шкіри
   • Підвищення температури над запаленою веною
   • Пальпабельний тяж уздовж вени

2. 症Набрякові явища

   • Припухлість кінцівки
   • Збільшення обсягу кінцівки
   • Напруженість м’яких тканин

3. Судинні розлади

   • Розширення поверхневих вен
   • Блідість або ціаноз шкіри
   • Зниження температури кінцівки

4. Функціональні порушення

   • Обмеження рухомості суглобів
   • Розлади чутливості
   • Слабкість кінцівки

5. Загальні системні ознаки

   • Підвищення температури тіла
   • Головний біль
   • Загальна слабкість

Методи діагностики тромбофлебіту

Діагностика тромбофлебіту вимагає комплексного підходу та використання сучасних інструментальних методів дослідження. Клінічна картина часто недостатня для точного встановлення діагнозу, особливо в початкових стадіях захворювання. Своєчасна діагностика дозволяє розпочати адекватне лікування та запобігти ускладненням.

Основні методи діагностики включають:

1. Клінічне обстеження

   • Аналіз скарг пацієнта
   • Оцінка симптомів
   • Пальпація уражених вен
   • Функціональні тести

2. Ультразвукова діагностика (УЗД)

   • Дуплексна сонографія вен
   • Компресійна ультразвукова діагностика
   • Визначення прохідності судин
   • Локалізація тромба

3. Рентгенографія

   • Флебографія з контрастною речовиною
   • Виявлення зупинення контрасту
   • Оцінка колатерального кровообігу

4. Лабораторні дослідження

   • Загальний аналіз крові
   • Коагулограма
   • Д-димер
   • Визначення факторів гіперкоагуляції

5. Комп’ютерна томографія (КТ)

   • МСКТ з контрастуванням
   • Оцінка екстензії тромба
   • Виявлення ускладнень

Методи лікування тромбофлебіту

Лікування тромбофлебіту залежить від форми, локалізації та стадії захворювання, а також від загального стану пацієнта. Терапевтична тактика може включати консервативні методи, антикоагулянтну та тромболітичну терапію, а також інтервенційні процедури. Вибір оптимальної схеми лікування здійснює флебolog або судинний хірург на основі даних обстеження.

Консервативне лікування

Консервативні методи включають препарати та режимні заходи для зменшення запалення і запобігання прогресуванню тромбозу. Цей підхід часто застосовується при поверхневому тромбофлебіті та на ранніх стадіях захворювання.

Основні компоненти консервативного лікування:

1. Антикоагулянтна терапія

   • Нефракціонований гепарин
   • Низькомолекулярні гепарини (НМГГ)
   • Варфарин
   • Новітні прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)

2. Протизапальна терапія

   • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)
   • Кортикостероїди (при тяжких формах)
   • Топічні протизапальні засоби

3. Компресійна терапія

   • Еластичні бинти
   • Компресійні чулки
   • Бандажування кінцівки

4. Режимні заходи

   • Піднесення ураженої кінцівки
   • Обмеження рухомості
   • Застосування холоду

Тромболітична терапія

Тромболітична терапія застосовується при гострому венозному тромбозі для розчинення тромба та відновлення кровотоку через вену. Цей метод найбільш ефективний у перші 10-14 днів від початку захворювання.

Препарати для тромболізу:

1. Системні тромболітики

   • Стрептокіназа
   • Урокіназа
   • Альтеплаза
   • Ретеплаза

2. Катетер-спрямована тромболізація

   • Локальна доставка препарату
   • Менший ризик геморагічних ускладнень
   • Більша ефективність

Хірургічне лікування

Хірургічні втручання застосовуються при неефективності консервативного лікування, гнійному тромбофлебіті та ризику тромбоемболічних ускладнень.

Основні хірургічні методи:

1. Тромбектомія — видалення тромба з вени
2. Флебектомія — видалення ураженої вени
3. Кроссектомія — перев’язування устя великої підшкірної вени
4. Встановлення кава-фільтра — профілактика легеневої емболії
5. Ендоскопічна дисекція — мініінвазивне видалення тромба

Ускладнення та прогноз

Без своєчасного лікування тромбофлебіт може привести до серйозних ускладнень, які становлять загрозу для життя пацієнта. Глибокий венозний тромбоз особливо небезпечний через ризик легеневої емболії. Прогноз захворювання залежить від форми, обсягу ураження та своєчасності початку лікування.

Можливі ускладнення тромбофлебіту:

Профілактичні заходи

Профілактика тромбофлебіту включає комплекс заходів, спрямованих на усунення факторів ризику та зниження ймовірності розвитку захворювання. Особливо важливі профілактичні програми для осіб з високим ризиком розвитку патології.

Основні принципи профілактики:

1. Активний режим життя

   • Регулярна фізична активність
   • Дозовані фізичні вправи
   • Уникнення тривалої імобілізації

2. Профілактична антикоагуляція

   • Для осіб високого ризику
   • Після хірургічних операцій
   • При невідкладних станах

3. Компресійна профілактика

   • Компресійні чулки
   • Перемінні напневматичні компресійні систем
   • Механічна профілактика венозного застою

4. Лікування основного захворювання

   • Терапія варикозної хвороби
   • Лікування онкологічних захворювань
   • Контроль аутоімунних хвороб

5. Гідратація та харчування

   • Достатнє надходження рідини
   • Раціональне харчування
   • Уникнення дегідратації

Тромбофлебіт залишається актуальною проблемою сучасної ангіології та флебології, яка потребує суворого медичного контролю, комплексного підходу до діагностики та лікування. Успішний результат терапії залежить від своєчасного розпізнавання симптомів, правильної діагностики та адекватного вибору лікувальної тактики відповідно до клінічної форми захворювання.