Смерть близької людини – це складна ситуація, яка часто супроводжується невизначеністю щодо її майнових справ і намірів. Одне з найважливіших питань, що виникає перед спадкоємцями, полягає в тому, чи залишила померла особа заповіт. Від наявності цього документа залежить порядок розподілу спадщини, права спадкоємців та тривалість судових процесів. У цій інструкції ми розглянемо все, що потрібно знати спадкоємцям для пошуку заповіту.
Де знаходяться інформація про заповіти в Україні
Законодавство України передбачає централізовану систему реєстрації заповітів, що значно спрощує процес їх пошуку. Реєстр заповітів – це офіційна база даних, де зберігаються відомості про всі нотаріально посвідчені заповіти, складені на території держави. Для пошуку документу спадкоємці повинні звернутися до Реєстру заповітів та документів про розпорядження майном на випадок смерті.
Основні місця зберігання інформації про заповіти:
- Реєстр заповітів та документів про розпорядження майном на випадок смерті при Міністерстві юстиції України
- Нотаріальні контори, які складали документ
- Архіви нотаріусів
- Реєстри при місцевих управліннях юстиції
- Приватні нотаріуси, які мають доступ до централізованої бази
- Органи ЗАГСу
- Суди у разі спорів щодо спадщини
Як звернутися до Реєстру заповітів
Процес звернення до Реєстру заповітів є одним з найдієвіших способів перевірки наявності заповіту. Спадкоємець має право подати запит про інформацію про заповіт, але для цього потрібна наявність певних документів. Такий запит розглядається протягом короткого часу, зазвичай від трьох до п’яти робочих днів. Взяття справки з Реєстру є безоплатною процедурою для спадкоємців.
Етапи звернення до Реєстру заповітів:
- Підготовка необхідних документів (свідоцтво про смерть, паспорт заявника, довідка про відносини зі спадкодавцем)
- Заповнення письмового запиту про надання інформації
- Особиста явка в управління юстиції або відправка запиту поштою
- Сплата необхідних адміністративних платежів (якщо вони передбачені)
- Отримання справки про наявність або відсутність заповіту
- Ознайомлення зі змістом документу через нотаріуса
Документи, необхідні для пошуку заповіту
Для отримання інформації з Реєстру заповітів спадкоємець повинен підготувати пакет документів, що підтверджує його законне право на цю інформацію. Перелік документів встановлений законодавством України та включає засоби ідентифікації особи та підтвердження факту спадщини. Неповна документація може стати причиною відмови в наданні інформації.
Перелік обов’язкових документів:
- Паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника
- Свідоцтво про смерть спадкодавця
- Витяг з книги реєстрації актів громадянського стану про смерть
- Документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, шлюб, усиновлення)
- Письмове звернення до органу з просьбою надати інформацію
- Копії документів, посвідчених нотаріусом
- Доручення від іншої особи (якщо запит подається представником)
Пошук заповіту через нотаріальні контори
Нотаріальні контори є ключовими учасниками у процесі складання та зберігання заповітів. Якщо спадкоємець знає, у якої нотаріуса складався заповіт, він може звернутися безпосередньо до цієї контори. Нотаріус зберігає копію заповіту та может надати інформацію про його наявність та зміст. Часто при звернені до нотаріуса потрібна наявність свідоцтва про смерть.
Порядок дій при зверненні до нотаріальної контори:
- Визначення місцезнаходження нотаріальної контори, де мог би бути складений заповіт
- Телефонний контакт з контором для попереднього запиту
- Особиста явка в нотаріальну контору з необхідними документами
- Надання запиту про наявність заповіту розумної особи
- Вивчення документу у присутності нотаріуса
- Отримання засвідченої копії заповіту
- Отримання витягу з архіву контори про факт складення документу
Пошук заповіту у скромі
У межах приватного житла часто зберігаються документи найбільшої важливості, включаючи заповіти. При наявності розпорядження про запечатання квартири спадкодавця, пошук документу повинен здійснюватися згідно встановленого порядку. Суд або нотаріус можуть надати дозвіл на розпечатання та пошук у помешканні. Факт виявлення заповіту у скромі потребує його засвідчення свідками та уповноваженими особами.
Важливі аспекти пошуку заповіту у помешканні:
- Залучення представників органів влади або нотаріуса
- Виклик свідків для засвідчення факту виявлення документу
- Документування процесу виявлення заповіту
- Передача документу нотаріусу для засвідчення
- Запозичення заповіту на час судового розгляду
- Запобігання втраті або пошкодженню документу
- Встановлення пломб на документ для запобігання підробці
Основні способи пошуку заповіту
Існує кілька найбільш ефективних і перевірених методів пошуку заповіту, які спадкоємець повинен знати. Комбінований підхід, який включає звернення до кількох установ, часто дає найкращі результати. Терміни пошуку заповіту не обмежені законом, тому спадкоємець може проводити розслідування впродовж всього терміну відкриття спадщини.
Основні способи пошуку заповіту:
- Централізований пошук – звернення до Реєстру заповітів при Міністерстві юстиції
- Прямий контакт – звернення до конкретної нотаріальної контори
- Архівний пошук – дослідження архівів при управліннях юстиції
- Судовий порядок – звернення до суду для пошуку заповіту
- Особистий пошук – дослідження документів покійного в його помешканні
- Консультація спеціалістів – звернення до адвоката або нотаріуса
- Контакт з банками – перевірка сейфів та депозитів спадкодавця
Кошти на оплату послуг при пошуку заповіту
Вартість послуг пошуку заповіту залежить від способу пошуку та установ, до яких звертається спадкоємець. Звернення до Реєстру заповітів є безоплатним для спадкоємців першої та другої черги. Нотаріальні послуги можуть вимагати оплати, розмір якої встановлюється законодавством.
Можливі видатки при пошуку заповіту:
- Нотаріальна справка про надання інформації (від 50 до 100 гривень)
- Засвідчена копія заповіту (від 100 до 200 гривень)
- Правові консультації адвоката (від 500 гривень)
- Судовий збір при зверненні до суду (залежить від вартості спадщини)
- Послуги розпорядника спадщини (від 3% до 5% від вартості спадщини)
- Послуги приватного детектива (від 1000 до 3000 гривень за день)
Що робити, якщо заповіт не знайдено
Якщо після проведення ретельного пошуку заповіт не виявлено, спадщина розподіляється згідно законом про спадкування. В цьому випадку діє система черговості спадкоємців, встановлена цивільним кодексом України. Спадкоємці першої черги – це діти, батьки та подружжя спадкодавця. Якщо першої черги немає, спадщину одержують представники другої черги.
Порядок дій при відсутності заповіту:
- Офіційне оголошення про розпочинання процесу спадкування
- Звернення до суду з проханням про визнання спадкоємців
- Винесення судового рішення щодо складу спадкоємців
- Розраховування часток спадщини кожного спадкоємця
- Розпорядження майном спадкодавця відповідно до законодавства
- Отримання свідоцтва про право на спадщину
- Реєстрація прав власності на спадщину в установленому порядку
Терміни розпорядження спадщиною
Законодавством України встановлені чітки терміни, впродовж яких спадкоємці повинні звернутися до нотаріуса та офіційно заявити про своє право на спадщину. Термін прийняття спадщини становить шість місяців від дати смерті спадкодавця. По закінченні цього терміну спадкоємець, який не заявив про своє право, втрачає можливість отримати спадщину.
Важливі терміни при спадкуванні:
- 6 місяців – термін прийняття спадщини
- 3 місяці – термін видачі свідоцтва про право на спадщину
- 1 місяць – мінімальний термін повідомлення про смерть
- 10 днів – період для принесення прості скарги на рішення про спадщину
- 1 місяць – період для захисту прав спадкоємця в суді
- 3 роки – строк позовної давності для висунення претензій до спадщини
Контроль за законністю пошуку заповіту
Право спадкоємця на пошук заповіту захищено законодавством України та дозволяє провести докладне розслідування. Органи прокуратури та суди здійснюють контроль за законністю процесу пошуку та розподілу спадщини. Спадкоємець має право оскаржити будь-які незаконні дії установ, які відмовляють у наданні інформації про заповіт.
Органи, що здійснюють контроль:
- Органи прокуратури
- Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій
- Управління юстиції
- Нотаріальні палати
- Департаменти освітньої політики
- Органи місцевого самоврядування

