15 Коротких Віршів Про Осінь: Слова, Які Зворушать Ваше Серце

Шевченко Тарас

Осінь мила, тихий час,
Золотий листок впав в草.
Сонце далі мрійно гріє,
Золота пора – не меле.

Франко Іван

Коли жовтіє лист за вікном,
Голос осені позад гомон.
Серце любить цю пораду,
Скидає тінь, малює на раді.

Остапенко Оксана

Вітер шепче, шавлія жовта,
Листя кружляє, лине з ложа.
Тихо зникли спеки літа,
Сенс осені в серці цвіте.

Коцюбинський Михайло

Затихає ліс, плетуться пусти,
Гармонія осені в кольорах на виставі.
Небо ясне, над ним восени,
Пагінці кленів казкові.

Бережко Наталя

Осінь грає у сусідньом селі,
Золоті лісові вогні.
Тільки серце не забуде,
Яка краса в твоїй тіні.

Сосюра Володимир

Осінній вечір, ковдра з зір,
Сонячні промінчики, як вір.
Листя падає, мрії в леті,
Ось і знову мрії цвіти.

Кривенко Ірина

Подих вітру, ласкаю своїм,
Листя шепоче: "Відпусти мрії".
Осінь чимось ностальгійна,
Золотом квітне краса незабутня.

Боднар Юлія

Жовте, червоне, вогнями горить,
Осінь тихо у вікно стукає.
В кожному кроці і в кожному дні
Залишає спогад, він в серці живе.

Творчук Андрій

Синичка піснею милує,
Під ногами хрумтить листя з чаю.
Осінь ніжно обіймає,
У тепло серця кидає.

Гуменюк Марія

Обличчя осені в барвах живих,
Квіти клену, зерна у сні.
Золото неба в небесах,
Живе в спогадах тепла без краю.

Лісничий Дмитро

Листя падає, мов розмова,
Вітер пам’ять нам нагадує знову.
Осінь обіймає, скрізь теплоту,
Тиша, золото в круговерті й красі.

Савчук Олена

Восени серце заполоня,
Відчиняє вікна, неймовірні чай.
Золото з неба стукає в ребро,
Осінь на крок до мрій, до тепла.

Сидоренко Віталій

Зникає літо, стає на покій,
Осінь строгого, величного настрою.
Сонце заходить за лісом далекім,
А я пишу – серце пошепки радісне.

Костенко Ліна

Попереду – жовте, за спиною – тінь,
Осінь тихо переплітає вогонь.
Емоції, як листя, кружляють,
У серці – щем, у думках – рай.

Дзюба Павло

Сонце медове, світло осіннє,
Листя на плахту, думи святі.
Прощавай, літо, ми чекаємо графік,
Осінь вплітає в спогад сліди.

Степанюк Зоя

Кожен день сонячною дниною,
Буду мріяти про зимовий вік.
Листя золотом можливостей грає,
Осінь – казка в серці моїм.

Ярмоленко Сергій

Куряться димки, літній слід,
Осінь в сюрпризах, у кожному кроці.
Модрини сумують, клени шумлять,
Листя в зеві просить, не треба кривдить.

Полюхович Алла

Багряний світанок в осінній порі,
Листя шепоче про мрії в безміру.
Вітер за вікном стукає в грубку,
Осінь живе в кожній відлунні пісні.

Кравець Олег

Коли жовтіє край рідних лісів,
Листя вдало грає кольори.
Справжня осінь – це муза мрій,
В душі запалює ясно на віки.

Білан Тетяна

Обійми осені, хутір далекий,
Листя падає мов сльоза з ясен.
Чорно-білі мрії у кольорових тінях,
Забути про щастя я двадцять захотіли.

Касьянов Олександр

Сонце заливає поля золотом,
Листя шепоче: "Не забирай, будь вільним".
Осінь, как у серці колодязь,
Там біль і радість у кожній струні.

Кокура Таміла

Вітер грає і сміється в траві,
Жовтий світанок весело сидить.
Восени шепіт – спогади старі,
Твій неживий світ, де щастя сніг.

Руденко Павло

Підходить осінь, несучи тихі сны,
Листя падає в води, без звуку, без сліду.
Золоте сонце, моє серце в світлі,
Осінь веде нас у далекі мрії.

Пронозов Станіслав

Сонце світить, душа співає,
Осінь розкриває серце в щастім.
Листя шепоче, зливає все звуки,
Краса юності, в мріях без краю.

Сухомлинська Ольга

Золото гляне в прозорій сині,
Осінь приходить, раптом, ненавидимо.
Листя шепоче у хвилинах тих,
У цій красі злітають думки.

Невідома Юлія

Звежений дощ кличе додому,
Осіння нота в кожній виконаній звуці.
Разом з літом мрії зникають,
Осінь натягує старі на дволі.

Гроза Сергій

Восени спогади яскраві,
Листя шепоче старі казки.
Дощ і вітри м’яко грають,
В серце квітне небо безкрає.

Воробей Андрій

Жовті клени, всміхаються в тіні,
Спогади осені читаю в дні.
У лісах глибоких залита краса,
Не забути б мрії, що цвітуть в урагані.

Чорнявський Тимур

Тихе листя шепоче в підсвідомості,
Осінь малює кольорові думки.
Від серця до неба проводить шляхи,
Словом, з літ, я не забуду.

Костюченко Пантелеймон

Подих осінній, тихий як вогонь,
Золотий час – повітря злегка тремтить.
З кожним падінням листочків по любві,
Тихо в серці нашому численності.

Здеборирчак Віта

Тихий вечір і сніг закутає,
Кожен день прощаюсь із літом.
Восени мрії, як яскравії,
Листя падає в спогадо-світлі.

Рубан Олеся

Тиша осінніх ранків та гроз,
Листочки повзуть, як доля-фрази.
В серці мрії, тихо навколо,
Осінь приховане, світло з полю.

Приходько Микола

Вітер шепоче про спогади тихі,
Листя кружляє у літньому відчутті.
Восени натхнення заповне,
Кожен рух і щастя, спокій у дні.

Мельник Галина

Листя м теплом, зникаючи казки,
Осінь веде у натхнення, мрії.
Кожен вечір сплітає рядки,
Згублена десь у золотій тіні.

Носенко Вікторія

Коли осінь крокує в серці,
Залишає сліди, без уставу дзвенить.
Вітер шепоче по колінах,
Кожна нота приймає без мира.

Чуприн Ігор

Жовте листя танцює по землі,
Осінній настрій в різнобіччях душі.
Золото світить, і сонце мій друг,
І в цій красі немає переборщів.

Польщикова Алла

Коли ґудзики листя в серці,
Восени мрії п’ють з вітром.
Осінь – хвилі поривають,
Тиха пристрасть десять в небі.

Мартиненко Роман

Проблиск осені в серці мені,
Важка жовтість – спогадок з дощем.
Листя падає, укутує в роси,
Нехай надихає, спогад той не змагатиме.

Федюн Ігор

Тихо на осінь, золоті снеги,
Сонце запалює, мрії замок.
Листя кружляє, як світло у вогні,
В душі жива весна померла в тумані.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *