Автор Коваль Софія Про хустку, що сяє
На маминій хустці квіти,
Край села вітри гудуть.
Кожен день, коли миліти,
Сонечко на серці квітне.
Розмова з хусткою
Хустка мила, ти згадаєш,
Коли в полі я гуляв.
Тобі тихо я співаю,
Вітри в темряві зловив.
Хустка на вітрі
Летіли хустки, мов пташки,
В полудень літа в небесах.
Пам’ять лине, як прудкі фрази,
Задивляюсь в твої страхи.
Хустка зі спадщини
Мама в хустці, наче в мріях,
Теплом серця обійма.
Кожен узор — то сліди краси,
Доля наша тут сама.
Дитяча хустка
Радість в хустці, кольоровій,
Сонце грає в ній сміливо.
Ми танцюєм, веселковій,
Кожен день — ведемо світло.
Спогади в хустці
На хустці бабусі зиму
Сховали візерунки знов.
Спогади, як світло в тіні,
Нас ведуть з повернення прийом.
Хустка та мрії
Вітер мрії на хустці носить,
Співає пташка — знову в путь.
Будеш ти завжди мене просить,
Радість щастя в хустці чуттю.
Моя хустка
Хустка, хустка, в тебе сила,
Ти прикрашаєш мій день.
В тобі сміху й щастя не мало,
Нас веде на гуляння твій плен.
Веселка в хустці
В хустці грає ввечері весело,
Кожен кольор з серця б’є.
Пам’ятаю, як в село,
Хустка — це мій мир і цвіт.
Експедиція хустки
У мандрівки на хустці сміх,
Кожен крок веде в небо.
Кожна мить, мов ніжний стрій,
Завтра я знову у літо!
Коли хустка весняна
Коли хустка весняна мріє,
Пробуджує в серці тепло.
В кожному вітері звук ллється,
Сонце грає, і далі йде.
За хусткою в лісі
Хустка з ляльками в лісі,
Діти грають у вісім осіб.
Під небом, в тиші, засвітить,
Сонце, усмішка — цю мить.
Хустка на автору
У хустці вчиться танцювати
Сонце, кольори — за мною.
Я сміюсь і буду прощати,
Твоя ніжність у нотах.
Кольорова хустка
Коли хустка кольорова,
Я в серці чую пісню.
Осінь, зима, знову з натхненням,
Кожен день — це мій вальс!
Мозаїка хустки
Моя хустка — мозаїка,
Вона дарує щастя знов.
Вітри світають — мені зника,
Я у мріях, мов за сном.
У серці хустки
Хустка несе в серці мрію,
Нас обійме теплом щастя.
Разом з нею, мила мрія,
Кожен день стане барвистим.
Осіння хустка
Осіння хустка вкрадена,
В косах листя шепоче.
Радістю серце сповнене,
Пам’ять кличе — не воскресне.
Любов в хустці
Любов в хустці — це обійми,
Тобі я садами дам.
Тепло серця між рядками —
Хустка в мріях, ти чекаєш.
Хустка над нами
Хустка кругом, мов вільний політ,
У віражах злато-смутку.
Коли мрії летять, як дні,
Ти обіймаєш — моє серце.
Хустка та дитинство
У хустці дитинство гріється,
Мрії з кожним днем нові.
Виткані з сонця, з щасті зветься,
По слідах, що в серці живі.
Фантазія хустки
Уява з хусткою грає,
Кожен цвіт, кожен рядок.
Мрії — це школа вітрева,
Сонце — твій батько, люблю.
Хустка через дощ
Хустка через дощ, я мрійник,
Де серце б’ється в теплі.
Сонячне світло сіяє тихо,
Пам’яті мости… ми одні.
Відлуння хустки
Відлуння хустки в повітрі,
Кожен сміх — це новий день.
Перемога в простоті,
Серце радіє від змін.
Танок хусток
Танок хусток, світлом грає,
У лісі сміх на всіх сходах.
Завтра знову все співає,
Сонце світить, гріє серце.
Моя енергія
Моя енергія — хустка,
Вітри в ній, як подих рай.
Сонце сміється — це гризе,
Задивляюся у свій край.
Безмежна хустка
Безмежна хустка в ситуації,
Відлуння вітру, та вже й шепіт.
Всі мрії разом надії,
Я у хустці знаю своє.
Радість і хустка
Радість в хустці, кольори —
Світло лине, пісня морозу.
Це поезія, це — взуття,
З серцем йдемо ми візерунками.
У вишите ім’я
У вишите ім’я хустка,
Спогади з кольорових днів.
Теплота сердець у невгасимій,
Ти віриш у все, що було.
Хустка на вечір
На вечір хустка співає,
Кожна зірка світлом грає.
Нас веде у небесах щастя,
Обіймає — тут, у місті.
Хустка — життя
Хустка — це символ життя,
Спогади переносять в дні.
Ти, мов ніжність, рука — це
Те, що допомагає в мені.
Чарівна хустка
Чарівна хустка дарує,
Кожен цвіт у казці ронить.
Ти знаєш, поки вона живе,
Всьому світу радість принесе.