Шевченко Тарас
Осінній гомін, листя в танку,
Золота барва, як старе клеймо.
Вітри шепочуть про святу країну,
В кожному кроці — душа мого дому.
Франко Іван
Стомлені дерева, багряний хоровод,
Вересневий ранок несе спокою слід.
Запах дощу, у природі — фестиваль,
Душа відчуває безтурботний, спокійний жаль.
Дніпрова Олена
На вулицях — листя, кольоровий дим,
Сонце прощається, день стихає з тиші.
Теплі спогади, як м’яка ковдра,
В осінній вірш — душі нашої пісня.
Коцюбинський Михайло
В осінній сад, де вітри звивають,
Маревом мрій в небі крона ясна.
Плодами щедрими ллють надію,
Умиротворення — осіннє verano.
Гончар Олесь
О, осінь, кольори твого чекання
В снігах задумів, у мріях неславних.
Нехай відлунням залишається вірш,
Що в тиші твоїй умирає у радості.
Сосюра Володимир
Знову свіжий радісний ранок настала,
Хмари гуляють, імли тіні довкіл.
Твоя природа, осінню, мила,
Кожним поривом я дихаю знову.
Левицький Сава
В осіннім лісі таємниця живе,
Двері у світ мрій, повні життя.
Листя кружляє, квартети на стежці,
Тут кожен закуток — любов і краса.
Стефаник Василь
Кришталева роса на траві,
Ясні зірки, що плетуться уві сні.
Запах дощу — клик поетів,
Стежками осені йдуть наші мрії.
Островський Олександр
Багряні барви, небосхил низький,
На серці тепло, як у тиші звісток.
Осінь пригортає, дарує кохання,
Сонячний день завершує словами.
Цюпа Олексій
У тихий вечір, коли зірки палають,
Вітер шепоче таємниці давні.
Загадка осені — у кольорах листя,
У цілу ніч співає ранкове натхнення.
Кравець Наталія
Листя помаранчеве, як жар ліхтарів,
Світло від заходу — чарівний пейзаж.
Улогу змивається день хмеля,
Насолоджуюсь осінню в нашому краю.
Яцків Микола
Сонце сховалося за небосхилом,
Листя падає, заколисуючи вітри.
Сяйво зорів у вечірній тиші,
Тепло осені в обіймах природи.
Копистинська Ольга
З далеких глибин осінньої шури
Листя знову стелиться, как начертало.
Словно на струнах граєш ти,
Серце співає, осінь чутлива знову.
Балашова Марія
В променях заходу грає той світ,
Коли природа розкриває свої дива.
Погляд у далечінь, мрії летять,
З осінь у серці, ніби незнана звада.
Нечуй-Левицький Іван
Сказати про осінь, що серце берет,
Дозволь усім мріям вільно летіть.
Сонця згасаючого ручка — вітри,
Цей світ кольоровий — сповнений мрій.
Загребельний Павло
У кінець дня, коли шум заспокоюється,
Тепло залишаєш у серці, невидимці.
Земля вкрита барвами мрій,
Осінь розповідає про наші долі.
Чубай Олена
Вітер з полів приносить вірші,
Спокій і тишу, яскраві шари.
Тут, у мелодії листя та сонця,
Я залишаюсь, осінь — драма чи свято.
Лисенко Ганна
Сонце западає, фарби всім здорово,
Листя під ногами, шепощуть ігри.
Осінь — це свято, серце співає,
Природа нас всіх ніжно обіймає.
Вознюк Станіслав
Крокуймо разом, осінь запрошує,
Дороги у вітрах, пісні осені.
Мелодія вітру, як з цього твору,
Летимо туди, де смутку немає.
Полтавська Ірина
Надаром осінь туга несе,
В її кольорах — магія мрій.
Золото ранку, ніжність у кроках,
Тепле повітря плете спогади.
Мельник Валентин
Обійми осінь в кожен свій день,
Згадка тих днів, як цвіт багряний.
Скрипка природи — вальс на висоті,
Пісня душі, що співає в тиші.
Швайка Василиса
Коли осінь, вітри свистять,
Години співу — як плин часу нас подавлять.
Хочемо вірити, що радість тут,
Скрижалі космосу викарбують шепіт.
Кілінський Артем
Золотий час пробігає, як потік,
Осінь до нас посилає дні.
Передає нам таємниці в ритмі,
У кожному кроку — мелодія, звуках.
Орловський Ігор
Коли листя лягає на землю,
Вітри шепочуть нам про прощання.
Кожен звук — немов поезія,
Осінь співає нам давні повісті.
Синиця Віталій
О, осінь, ти в диханні моєму,
Мелодії природи — у серці мому.
Листя і небо, як вірші – пишу,
Словим часом розповідаю про душу.
Бровко Олександра
Коли заходить сонце за обрій,
Настає спокій, й душа відпочиває.
У золоті хмари природа сплела,
Все, що прекрасне, тут ми відчуваємо.
Тищенко Алла
Нерідко осінь змушує мріяти,
Ветри і листя – у поетичних шляхах.
Зливає з зірок спогадки старі,
Відчуття нас перебирає, неначе мови.
Багрій Дмитро
Листопад з випробуванням десь мандрує,
Відгомін часів, коли серце зрадіє.
Підводить вечір, як мрії в ріжках,
Весело лунає, чекаємо літа.
Приймак Алевтина
В осінніх танцях зірки лякають,
Шум стає тихо, думки нас змушують.
Спогади про пори, немов течії,
Серце співає, мрії освітлюють.
Полоскова Тетяна
Кожен ранок — скарб, осіннє модрінь,
Витончені барви з самого пня.
У вітрах шептання таємниці,
Прошу осінь ще довго не йти.
Храмовик Роман
Коли листя падає — це ніжний спокій,
Раптом оживає, скликає додому.
В атмосфери гра — тихе зусилля,
Серце відкрите, осіння ріка.
Коротенко Тома
Коли радість застигла, коли відгомін зник,
Осінь знову розквітне, заповнить усі сні.
Весна віки забере, а осінь скаже:
«Залиштесь, будь ласка, у серцях навік».
Вітікова Тамара
У піднебессі — осінь веде,
Лише трішечки слів до серця впаде.
Любов незбагненна, десь у піснях,
Осіння мелодія співає в снах.
Ці вірші вшановують красу осені та її багатогранність, запрошуючи нас зануритися в атмосферу цього чудового часу року.
