Неповторні вірші про козаків: Відродження національної гордості в українській поезії

Шевченко Тарас

На коні, мов вільний вітер,
Серед степу, в чистім полі,
Запорожець меч в руці,
Свою рідну землю долі.

Franko Іван

Лине пісня в полях рідних,
Козак мчить, не знає лиха.
Серце б’є в ритмі щирому,
Вільна воля – ось їх міра.

Коцюбинський Михайло

Слава вічна козаків,
Відродилась в піснях простих.
Вогонь в серцях їх не згасне,
На землі, де воля сніг.

Сосюра Володимир

Гей, козаки, підемо в бій!
На захист рідної землі.
Вогнів душі не погасити,
Кров’ю нашу славу залити.

Рильський Максим

Ходить козак, стрункий, вольовий,
Співає пісню, дзвінку, живу.
Меч йому у руках вірний,
За свободу – загинуть в боротьбі.

Бажан Микола

Козак в бою, як грає сонце,
Слугувати рідній стороні.
З піснею на устах і серці,
Крилаті мрії не впадуть в сні.

Тичина Павло

Вітри свище, коні мчать,
Козацькі духи нас ведуть.
В нашій пісні – слава і сила,
Скільки в серці, скільки у грудях.

Вороній Павло

Глибокі лани, повні натхнення,
Козак щасливий, грає на дудці.
Воля, як струмок, тече,
По крові пращурів в серцях.

Клименко Василь

Козак – це символ, як вогонь,
Непереможний, як пістряк.
Від чистих вод, до широких степів,
Солдат, що кличе до загону.

Кравчук Олександр

За обрієм мчить козацька рать,
Розкриває вільні сни.
Вітер з простору не спинить,
Пісня лунає у златі днів.

Малишко Андрій

Велич козаків не огорне
Ні сльоза, ні смуток в тіні.
В їхніх очах – світло чисте,
Мужні, вільні, в пам’яті сні.

Гребінка Петро

Де не гаснуть вогні запорозькі,
Де історія в піснях живе,
Козак, напившись з криниці,
Високу славу знову несе.

Сосюра Володимир

Зранку до вечора, в полі, в лісах,
Козак самотній, серце в надрах.
Пісня лунає, вірність в словах,
Слава безсмертних, там де вони.

Гончар Олесь

Краса б’є в очі, де дух безсмертний,
На степах, що ведуть до святинь.
Козак, як буревій, не зупинити,
В боротьбі своє ім’я здобуде.

Стус Василь

Воля, як передзвін, гремить,
Козак підносить бандуру до небес.
Справедливість у серці заграє,
Славить свій народ в голодних лавах.

Б.-І. Антонич

В ріднім краю, де хвилюється степ,
Козак вмирає, та не зупиняє.
Слава знову оживе в думках,
Віри в майбутнє, в радості май.

Грінченко Борис

На далеких просторах, зритих злука,
Козак не злякається ворога,
Збирає сили, вірність в душі,
Серед гуляння, далекими снігами.

Костенко Ліна

З древніх часів, до нинішніх днів,
Козак живе в нашій пам’яті.
Вічна любов до рідної землі,
Кров’ю предків гартуємо мрії.

Зеров Микола

Гей, козаки! Продовжуйте путь,
По слідах славних предків дайте знати,
В піснях не залишити сліду,
Сила таїться в наших словах.

Осьмак Григорій

Козак, мов горда птаха в небесах,
Відкриває серце для нових надій.
За волю, за мрію – він не злякається,
На луках, де щастя живе надій.