Автор Коваль Софія 
Ковальська Олена
У серці гірко плачуть діти,
На вулиці – смуток, біда.
Розмальовані стіни життя
Колись були радісно яскраві.
Сонце ховається за хмарами,
Як життєва мрія – кудись.
Ми граємося в тиху війну,
Завтра буде зовсім інакше.
Мартиненко Василь
Коли грім в небі лунав,
Ми ховалися в підвалах.
Здається, що все промине,
Але страх залишається в нас.
Малюємо малюнки на стіні,
Там, де є свобода, тепло.
Сни про мир та спокій – це те,
Чого щодня хочемо ми.
Гончаренко Софія
Вечірній вітер шепче тихо,
Квітка в руках – мрія у нас.
М’яка іграшка обійме,
Але куди поділися мами?
Справжня війна у наших очах,
Сльози наші не видно нікому.
Ми хочемо бачити радість,
А не забувати про страх.
Лисенко Андрій
Гучний вибух розбудив усіх,
Але в серцях досі тепло.
Ми граємо й забуваємо зло,
А вірші – наш захист від бід.
Діти малюють своє майбутнє,
Не знають, що далі прийде.
Миру, миру, тільки миру,
Благаємо у пустоті.
Ткаченко Марина
Немає вже тих ігор,
Де сонце світить яскраво.
Ми біжимо, все кидаючи,
Наслідки не під силу зрозуміти.
Але у серці надія живе,
Ми мріємо про дяку й сміх.
Вірші пишемо про свою втіху,
І про те, що залишиться після війни.
Дубовик Святослав
Пам’ятаємо дні без турбот,
Коли було все, що треба.
Тепер підземелля, страх,
Вітер співає про втрату.
Малюєм мир, малюєм радість,
Кожен день – нова надія.
Очима дітей – війна і мрія,
Де знову світить гарна зоря.
Черненко Оксана
Крізь сльози я бачу блакить,
Заплющую очі – мрій вишивка.
Ми пам’ятаємо, як жити,
Але зараз тільки страх і магія.
Слова несуть нас до зірок,
Туди, де немає війни.
Із серця в серце – ми разом,
Діти України, ми сильні!
Бойко Юрій
Коли ніч безкрая,
А навкруги – бомбардування.
Ми клянемося в любові,
Що не зникне у вогні.
Вітер розносить наші мрії,
Неймовірно далекі.
Але в серці все ж палає,
Мрія про щастя – без краю.
Шевченко Владислав
Там, де не чути пострілів,
Розквітли трави, пташки.
Але справжнє життя, виявляється,
Там, де межі стерті війною.
Малюємо радість, малюємо мрії,
Вони летять, не знають страху.
У нашій душі – сила майбутнього,
Скроки до перемоги і миру.
Супрун Наталія
Коли грім в небі,
Серце стискається в в’язи.
Але в кожній грі – нова надія
І тихий стук в очах маленьких.
Ми будемо гратися, хлопці,
Допоки нас не впіймає світло.
Вірші пишемо, щоб пам’ять жила,
У серцях – сонце, яке не зникне.
Мельник Ірина
Тіночка мала, на снігу,
Де війна, де страх, де світанок?
Ми малюємо свої мрії,
Щоб жити, любити, радіти.
Надіємось на простір прозорий,
Де немає нищівних вогнів.
З кожної сльози – крок до добра,
Діти мирні заради миру!
Грицай Дмитро
У нас в серці – кольори,
Дивні, але такі рідні.
З кожної сльози – нова весна,
Сонце встає на надії.
А ми, діти, малюємо сни,
Де немає місця для війни.
Навіть у темряві нашої ночі,
Сподівання яскраво світить!
Кириленко Ярослав
Зорі падають у тиші,
Ніч – суцільна пятна тіні.
Але ми, діти, не здаємось,
Співаємо про мир, незважаючи на війну.
Кожен сон – нове відкриття,
Кожен день – нове надія.
Коли звуків пострілів нема,
Ми святкуємо наше майбутнє.
Федоренко Світлана
У легкій траві, під небом,
Стежка до раю тягнеться вперед.
Але сьогодні ми не можемо грати,
Бо світанок забрало вогне.
Віра у краще в наших словах,
Надія – в кожному дитячому малюнку.
Ви знаєте про нас?
Ми – посланці світу без війни.
Руденко Петро
Хлюпоче дощ, осінній сум,
Засіяні шрами наяву.
Але ми разом, чуєте?
Свої мрії плетемо ми.
Ми хочемо грати, мріяти,
Словами долати незгоди.
Світло майбутнього – це те,
Що не загасити зламаним вогнем.
Сенько Валерія
Хасуодію долоні,
В тихому селищі сплять зорі.
В кожному грізному дні,
Залишимо лише тепло.
Ми снігом покриваємо страх,
І з радістю знову живем.
Вірші – наша доля, розповідь,
Про любов, про добро.
Дорошенко Андрій
Точно так, тільки в подорожі,
Ми бачимо справжнє обличчя.
І мріємо про радість,
Коли темрява залишиться позаду.
Хоча нема нас у мирі,
Наші серця живуть без страху.
Діти малюють майбутнє –
Візьмемо світло у свої долоні.
Ковальенко Людмила
Кожен день минає, як вітряк,
Вітер шепоче щось важливе.
Слухай, друже, з нами світло.
Всього лише потрібно віри!
Ми ліпимо дружбу з щастям,
З малюнками в наших руках.
Коли всі разом – це сила,
Зможемо пройти крізь вогонь!
Бондаренко Петро
Сверхи роніть на землю,
Стежкою радості йдемо.
В кожній сльозі – нова святість,
Про любов, про мир.
З чого почнеться наше життя?
З мрій та сподвань, як з лани.
Із серця палає вогонь,
Бо ми – діти, ми – діти!
Запорізький Віталій
Слово – наша сила,
Таємнича сила добра.
У світі, де немає війни,
Діти творять майбутнє.
Тіло може бути розбитим,
Але дух – вільний, як птах.
Ми мріємо про нові світи,
Де щастя, радість завжди при нас.
Соловйова Катерина
Як тіні ми ходимо,
Де зламається світло.
Але у фіолеті вечора
Ми мріємо про мир, про мрії.
Кожна сльоза, що струмує,
Дорогоцінна для нас.
Ми діти війни і любові,
Пам’ятайте нас!
Лях Вікторія
Скільки ж потрібно сили,
Щоб піти далі від болю?
З кожним сміхом, з кожним кроком
Ми обираємо мрії.
Куди нас веде ціна?
В серцях – спобажання.
Все завжди буде так добре,
Як в мріях, в тих чудесах!
Костюк Артем
За вікно нас закликає
Далеко далекий новий світ.
Гра-тренування у війні,
Де діти мріють про мрії.
Хто з нас винен? Хто забув?
Але мрії, спогади темрява.
Візьмемось за руки –
Разом запалимо сонце!
Чорнобай Олег
Коли я дивлюсь на зорі,
Яка ж сама науки у нас.
Сценарій віри – у сердечку мрію,
І малюючи, все мине, як дим.
Хто скажете, коли буде спокій?
Єдина подорож – ми тягнемось.
Вірші гармонії всесвітньої,
Мало не бачимо, але в серці є.
Гудзь Мирослав
Літо, весна серця,
Мрії, як листя в дібровах.
Ми залишимо на землі
Все добре, йдемо у мрії.
Залишили страх, залишили бід
Звільнімо сердець метель свіжий.
Діти нашого народу –
В небі за паром радість миру!
Олійник Аріна
Туди, де поєднується тиша,
Аж туди, де сонце світить.
Ми граємо в малюнках,
Не знаючи, що завтра принесе.
Вітер нам шепоче – мрій,
Хто з нас скаже, що мрія мертва?
Захистимо один одного,
Словами, як даниною любові!
Сидоренко Олексій
Кричить небо, но ми співаємо,
У крилах – чиста весна.
Встаємо, ділимо радість,
Бо в серці – завжди буде дім.
Хто злине, той знову бачить
Мир, де щастя не зникне.
Вірші в нас – крила,
Де всі разом, де буде мир!
Левицька Ганна
Очима дітей – світ закладе,
Неможливо віри не бачити.
Де спокій, де мрії для нас,
Як на країні, чекай, кохай!
Хто скаже, що щастя зникло?
В серцях струмиться любов.
Ми діти війни, але також
Жити повинні та вчити любов!
Ващенко Тимур
Важка пісня звуків,
Але ми притискаємо до серця.
Навіть віхої скорботи.
На картинках – світло, яке вже гріє.
Теплі обійми – принести,
Високе сьогодення нам.
Діти тендітні, мрії в серцях
Нас ведуть у світи, де мир.
Байкова Зоряна
Спостерігаючи, як діти втомлені,
Холодно всередині – тепло.
Але кажуть, що скоро буде,
Зі спогадом там, де мрії.
А ми разом, учимося жити,
Своїм рукоділлям, безкорисний.
Любов – наша вічна пісня,
А скільки не придумуємо – ми не зламаєм.
Івченко Орися
Медаль за хоробрість, чи відзначення,
Коли ми малюємо картини.
Серця, звуків, емоцій,
У нас ще буде світ для нас.
За вікном – країни вогонь,
Зруйновані світи та плани.
Ми малюємо свої візії,
Все одно віримо у світло.
Палій Дмитро
На вітрах неба скорботи,
Сносят війна та велике горе.
Ви, діти, забираєте страх,
І намагаєтеся малювати світ.
У ваших очах світ без печалі,
Де просто мріємо про небесний дім.
Наша пісня – про достаток,
Виразка життя, уважайте світ!
Гапоненко Дарина
Знову вийшло сонце в небі,
Воно запалює наші надії.
Малює нам картини мрій,
Де нема страшної війни.
По дереву сипле радість,
Пісні лунають у вітрі.
Ми сильні, ми щасливі,
Стукаємо по серцях миром.
Яремчук Олексій
З мерехтливими зірками,
Хто в повітрі незабутні тайни.
Ми дітки, ми не пам’ятаємо,
Де страх, там буде наша гра.
Вітер мрій, в ньому стоїть,
Драматична наша пісня.
Діти 2022 з надією,
Нехай буде сонце, мечи у темряві.
Тихонюк Таня
Від стрілянини у вас крик,
Серцем повертається радість.
Малюємо все, що знищив,
В мурах свій образ, світло вічне.
Ми досягаємо нових висот,
Замість страху – нуртує мрія.
З мрії приходить спокій,
Бо з усіма – ми дитячим мріям!
Гарман Микита
Знедолене серце цвіте,
Приймаємо кожну надію.
Малюнки – це ті шляхетні слова,
Які ведуть до майбутнього, не наперед.
Несучи віру у світі,
Ми визначимо свою долю.
Діти – це теплий промінь,
Який з радістю малюємо на землі.
Підгорний Станіслав
Чому темрява так блищить?
Де втечь від болю та горя?
Але у серцях всі ми разом,
Вірні, як велике небо.
Хто десь вирішить цю пісню?
Мрії живлять наші дні,
Про мир – це обробка спогадів,
Які у колі дітей!
Moroz Тетяна
Недобре, коли стукають дні,
Але ми повертаємо надію.
Як мрії на зірках,
Діти малюють, живуть, співають.
Де є серце, є і взірець,
Наша казка – відкрита, вона не забуде.
Вони знову, у світі замислів,
Правда у словах, де зможемо жити!
Кравченко Олександр
Смуток стукає в решітки,
Але ми не боїмося бути.
У темряві наші слова,
Діти малюють про любов.
Над величною землею,
Насінням надії живемо.
Забудемо, дай, нові мрії,
У нас серця, навколо спокій.
Морозенко Олена
На радість вітру та динові,
Хочемо втілити мрії.
У нас в руках – біль і незламність,
Коли страх небо розриває.
Ми творимо себе в словах,
Де є сила вірувальної мрії.
Діти у тіні вільного неба,
Пам’ятаємо, ми вмремо любою!
Билинченко Анатолій
Задумані, за смутком кроки,
Живемо, що сонця літ тому.
На хвилях вітру – музика,
Де діти малюють про життя.
Де не має болю та страху,
Там рука взятий щастя.
Діти серця у полоні,
Боротьба – у мріях незабутніх.
Фисенко Олексій
Дзвони звучать над землею,
Ми десь живемо, плюхкаємо.
У серцях – віра та надія,
Граємо в світлі, в тому весняному.
Закохані у красу слова,
Ми пишемо серцем, що не має бід.
Діти війни, але з любов’ю,
Ти лише один, нас їх не зламав!
Ященко Руслан
Ви, діти, не залишуйте мрії,
Вони – вколишні дороги.
Зберігайте пориви щастя,
Не залиште світу, бо світло вас свідчить.
Ласкаві обійми, щасливі здивування,
Всі бояться, але не впадемо.
Очима чистими обираємо радість,
Котрі матимуть, не забувай!
Кравченко Олена