Автор Коваль Софія Рідна земля
О, рідна земля, де квітне весна,
Над полями радість, як пісня струна.
Годує нас щастя й краса барвиста,
Природа, ти – гордість, ти – наша втіха.
Лісовий спокій
В лісі тихо, від серця до серця,
Гомін пташиний — втіха і спів.
Дощик м’яко стукає в листя,
Природа живе, і завжди — на див.
Гори карпатські
Гори, як вартові, стережуть сни,
У їх обіймах мрії лунають.
В сонце купаються хвилі весни,
І серце в природі кружляє, не знає.
Околиці
Далекі околиці, зелені поля,
Де вітер співає, й надії стіна.
Весняний розквіт — надія в струмках,
Природа, ти — наше джерело в снах.
Поля золоті
На полях колоситься жито,
Золоте на світлі, як мрія вказати,
І серце моє б’ється в ритмі,
Природа — це чудо, що не можна зістарити.
Сосновий ліс
Сосни в молитві під небесами,
Шепочуть про щастя, про злети, про сни.
Ліс — це серце зелене, спокійне,
Природа говорить, слухайте ж ви.
Вода весняна
Джерело, як серце, б’є в камінь,
Окріплює душу численними хвилями.
Вода весняна, ніжний слух,
Природа дихає, радість прислухається.
Зимові протяги
Зимові протяги, охоплюють радість,
Сніг, як шовкова пелена, вкриває простори.
Вітри проносять давню пісню,
Природа, людино, в тобі всі звороти.
Небо весняне
Небо весняне, як малюнок Бога,
Каплі дощу — це сльози радості.
І серце, сповнене мрій,
Природа, ти — пісня, що завжди живе.
Сільська тиша
Серед поля, в тиші, де сонце зійде,
Дивлюсь на безмежжя, як щастя веде.
Грайливі хмари мріють в небесах,
Природа, ти — мати всіх моїх снах.
Річка сповнена
Річка, що співає, біжить у долину,
Слухаю, як мова вітру летить.
Вода — це зворот вікової дитини,
Природа, ти — натхнення в обіцяний світ.
Поляна квітів
На поляні квітів, де радість цвіте,
Стебла кланяються, щастя несе.
Відчуй, як природа солодко співа,
На серці клеїть радості сльоза.
Ніч у лісі
Ніч у лісі, світло зірок,
Під подушкою сніг, як мрія в охороні.
Природа спокійна, веде до порогу,
Серце заспокоює — відлітає у згорі.
Осінь повна
Осінь повна барв — о, павутинки,
Вітер шепоче, мов казка, з краю в кут.
Природа — наш дар, запорука глибока,
Тут усередині, в тихому природному замуті.
Липневе радісне
Липень, ти радісно з нами танцюєш,
Запашний мед у квітах ховається.
Недалеко, на схилі, корабель мрій,
Природа — твоя річка, що серце з’єднає.
Щебет весни
Щебет весни, ранкове прокинути,
Голос пташиний, такий, як натхнення.
Природа на світанку знову палає,
Усе, що живе, до серця припадає.
Разом із зорями
Разом із зорями сходжу на Говерлу,
Там, де зустрічаю ранкову лінію.
Природа, розкритий світ, серце в політ,
Знайду в тобі спокій, наче стару пісню.
Тихе море
Тихе море, як душа без краю,
Так м’яко плескає у серце, вмиває.
Природа, ти — лоно, що зберігає,
Кожна хвиля — радість, кожна крапля — мрія.
Весняні луки
На луках весняних, де птиці співають,
Зелена трава, мов покривало.
Природа — кохання, заходить у мій сон,
Тут серце розквітло, тут кожен — малюнок.
Долина квітів
В долинах, де квіти, стеляться поля,
На серці весна, як радість для нас.
Природа в танці — всім нам утіха,
І кожен день тут — новий завжди плас.
Ранковий туман
Ранковий туман, лимонна мова,
Несе з собою свіжість, як чари.
Природа прокидається, знову шепоче,
В серцях наших спогад, у тиші — безхмарно.
Літня злива
Літня злива — радісна злива,
Струмки в долині пульсують в один.
Природа, ти — серце, що б’ється у ритмі,
І кожна дощинка — з піснею в середині.
Вечір над морем
Вечір над морем, м’який і спокійний,
Небо — малюнок, десь у безодні.
Природа в обіймах, немов у сні,
Тут серце зливається з мрійливістю.
Квітуча весна
Квітуча весна, радості час,
Пробудження світу, червона зоря.
Природа, ти — пісня, що ллється в душі,
І кожен крок — це злотий шлях у нову зорю.
Лесова заповідь
Лісова заповідь, соколине гніздо,
Нехай завжди буде в серці південь,
Природа закликає, має в собі глибину,
І в кожному листі, в тиші знайти блаженство.
Річка весняна
На річці води танцюють, грають,
Білий пісок — березнева перлина.
Природа сміється, відблискує в дні,
З любов’ю до тебе, своєї країни.
Чарівний светильник
Чарівний светильник, ясні мрії,
Світе в полях, де жайворон злітає.
Природа обіймає, завжди оберігає,
В її обіймах — наша душа живе.
Полонина
На полонині, вітри гуляють,
Високо над землею, де небо повно.
Природа, ти — мудрість, ти — наше життя,
Разом із тобою я відчуваю свободу.
Кипариси
Кипариси, мов сторожі, в тиші ростуть,
Стоять на прикордонні мовця природи.
Природа, ти натхнення, як зоря ясна,
Кожен день — новий, в сні встояти варто.
Сонця промінь
Сонця промінь грає, де стави блищать,
Над ними дзвіночки, як серце — співають.
Природа дарує, вітри кудись летять,
В пошуках радості на легкій простори.
Яблуневий сад
У яблуневому саду, зранку в красі,
Закохуюсь в кольори, в ритми весни.
Природа — магія, в ній розквітла мрія,
І сміх дітей лунає, злітаючи в сні.
Вітер у траві
Вітер у траві, шепіт прокидається,
Над головою — світло пір’я,
Природа, ти — мозаїка, живемо разом,
Навколо всі кольори, ти — вільна куря.
Дорога до лісу
На дорозі до лісу — краса безмежна,
Кожен крок — відкриття, вдихаючи радість.
Природа, мій друг, ти — руки простягнуті,
Підемо разом, в світ натхнення.
Світанок над Дніпром
Світанок над Дніпром — полотно натхнення,
Далі сонце грає, мов зоряне коло.
Природа, ти — наше все, що зберігає,
Кожен подих — мрія, кожне серце — полотно.